Court ruling № 65970533, 13.04.2017, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.04.2017р.

Справа № 917/550/17

Суддя Ореховська О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБУД 2007" (03118, м. Київ, вул. Козацька, 118а, офіс 7, код ЄДРПОУ 41155718)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БПТ" (03148, м. Київ, вул. Строкача Тимофія, 1А, код ЄДРПОУ 34186873)

про визнання права власності та припинення обтяження,

встановив:

Подана позивачем позовна заява не відповідає правилам пред'явлення позовних заяв до господарського суду, оскільки до неї не додано допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 2.4 постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз’яснив, що законом передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України (частина перша статті 9). При цьому місце розгляду справи господарським судом визначається з огляду на вимоги статей 13 - 16, 92, 108, 111-14, 114, 122-1, 122-7 ГПК.

У п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України судовий збір з позовів, що подаються до господарського суду Полтавської області повинен сплачуватися на окремий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава (м.Полтава).22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38019510; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача (МФО): 831019; рахунок отримувача: 31214206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Таким чином, за подання до господарського суду Полтавської області даного позову позивач мав сплатити до державного бюджету України судовий збір за вищевказаними реквізитами.

До матеріалів позовної заяви позивач залучив квитанцію № 59 від 02.04.2017р. про сплату 12 251,31грн. судового збору, перерахованого на рахунок, призначений для зарахування судового збору за розгляд справи в господарському суді м. Києва (отримувач: ГУК у м. Києві; рахунок отримувача: 31215206783001; код отримувача: 37993783; банк отримувача: 820019; ГУ ДКСУ у м. Києві), в той час, як позовну заяву подано до господарського суду Полтавської області.

Таким чином, квитанція № 59 від 02.04.2017р. не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток: позовна заява та додані до неї матеріали, в т.ч. оригінал квитанції № 59 від 02.04.2017р.

Примітка : Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. За необхідності повернення судового збору до суду подається відповідна заява та оригінал відповідного платіжного доручення чи квитанції.

Суддя О.О. Ореховська