Court ruling № 65959549, 13.04.2017, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/8858/17

Провадження № 2-з/761/240/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди

До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб, який належить ОСОБА_3, VOLKSWAGEN TIQUAN, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. Заява мотивована тим, що сума матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 є значного, у позивача виникла необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно відповідача 2, оскільки невжиття цих заходів може призвести в подальшому до неможливості виконання рішення суду.

Питання про забезпечення позову вирішується ухвалою, згідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, упровадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ст. 152 ЦПК України є, зокрема, накладення арешту на майно.

Крім того ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог, ініціатором клопотання надано відповідь Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, що був наданий на адвокатський запит від 23.03.2017 за ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN TIQUAN, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд бере до уваги, що ініціатором клопотання не надано доказів вартості транспортного засобу на який просить накласти арешт, що унеможливлює встановити співмірність позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 135, 151-153, 209 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: