Court ruling № 65942811, 06.04.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У х в а л а

6 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пальора Ганна Юріївна, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків недійсності правочину та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про припинення права власності на Ѕ частину квартири,

в с т а н о в и л а :

Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 28 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнив частково: визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 28 серпня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 1315.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 суд відмовив.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 30 червня 2016 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на зазначене судове рішення на підставі статті 292 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України)

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 30 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року залишила без змін.

23 березня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2016 року з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 13, 33, 34, 292 цього Кодексу.

На обґрунтування підстави перегляду зазначених судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвали Верховного Суду України від 13 лютого 2008 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року і 2 квітня 2014 року, в яких, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних рішеннях, застосовано вказані норми процесуального права

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Постановляючи ухвалу від 30 грудня 2016 року, про перегляд якої порушує питання заявниця, суд касаційної інстанції, залишивши без змін ухвалу апеляційного суду, погодився з його висновком про закриття апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 з огляду на те, що відповідно до вимог частини першої статті 292 ЦПК України вона не має права на апеляційне оскарження.

Разом з тим в ухвалах судів касаційної інстанції, наданих заявницею для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалі від 13 лютого 2008 року Верховний Суд України, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що на порушення вимог статті 213 ЦПК України суди при вирішенні справи не врахували, що хоча позивачі і є акціонерами Відкритого акціонерного товариства «Бавовнянка» та мешканцями спірного гуртожитку, однак не належать до тих суб'єктів, які мають право порушувати питання про визнання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень гуртожитку недійсними в цілому, оскільки є наймачами лише окремих житлових кімнат у ньому;

- в ухвалі від 3 серпня 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, указав на порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

- в ухвалі від 2 квітня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зауважив, що суди не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення не відповідають вимогам статей 212, 213 ЦПК України, що згідно зі статтею 338 цього Кодексу є підставою для їх скасування.

Отже, в ухвалі суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, та в судових рішеннях, наданих заявницею для порівняння, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пальора Ганна Юріївна, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків недійсності правочину та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про припинення права власності на Ѕ частину квартири за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко