Court ruling № 65939178, 04.04.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року К/800/39609/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Голубєвої Г.К. Юрченко В.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуХарківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу Заводу по технічному обслуговуванню та ремонту «ТОРА» ХДАВПна постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014у справі № 820/7309/14за позовомХарківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу Заводу по технічному обслуговуванню та ремонту «ТОРА» ХДАВПдоОснов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіпровизнання неправомірною вимоги про сплату борг,-

ВСТАНОВИВ:

Харківське авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство в інтересах відокремленого підрозділу Заводу по технічному обслуговуванню та ремонту «Тора» ХДАВП звернулось до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу №Ю-25989-17 від 07.02.2014.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.10.2016 № 978 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2016 справа № 820/7309/14 була перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на початок 2014 року у позивача існував борг по єдиному внеску на суму 476 721,86 грн. На вказану суму боргу відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-25989-17 від 07.02.2014.

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем вимогою №Ю-25989-17 від 07.02.2014, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-25989-17 від 07.02.2014, оскільки станом на час формування оскаржуваної вимоги у позивача була наявною недоїмка на суму 476 721,86 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

За змістом п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч.8 ст.9 названого Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. (п.6 ч.1 ст.1 названого Закону)

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. (ч.4 ст.25 названого Закону)

Пунктом 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013, встановлено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). (п.6.4 названої Інструкції)

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано позивачем, даними зворотного боку облікової картки платника податків підтверджена наявність у позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску.

За встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо наявності у позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок судів щодо відсутності законних підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги (щодо відсутності у страхувальника правової можливості проводити сплату єдиного внеску до моменту здійснення виплати заробітної плати) вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, а тому не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу Заводу по технічному обслуговуванню та ремонту «ТОРА» ХДАВП залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіГ.К. Голубєва В.П. Юрченко