Court ruling № 65742821, 30.03.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ К/800/40456/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Іваненко Я.Л.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про зобов'язання призначити пенсію,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року,

встановив:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії та зобов'язати призначити пенсію за віком з дати подання заяви, тобто з 11 березня 2014 року.

Позов мотивовано тим, що з 07 жовтня 2009 року (дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-25рп/2009) органи Пенсійного фонду України позбавлені права на відмову в призначенні пенсії громадянам, які проживають за кордоном.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2014 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя та зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_4 виплату державної пенсії за віком, починаючи з 11 березня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя надати ОСОБА_4 роз'яснення стосовно порядку призначення йому пенсії за віком згідно з діючим пенсійним законодавством. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Заперечення відповідача на касаційну скаргу обґрунтовані тим, що судами попередніх інстанцій не враховано факт не врегулювання питання щодо місяця проживання та реєстрації позивача, як особи, яка звернулась за призначенням пенсії. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії, проте передбачена законодавством форма звернення із цією заявою ним дотримана не була, тому заява ОСОБА_4 розглянута відповідачем в порядку та у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян». При цьому рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем не приймалось.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України. У 1995 році позивач виїхав на постійне проживання до Сполучених Штатів Америки, до виїзду проживав у м. Запоріжжі. За час проживання позивача в Україні та за її межами, пенсія йому не призначалась.

11 березня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя із заявою, в якій просив призначити йому пенсію як громадянину України, що мешкає за її межами, до заяви додавав копію трудової книжки.

Листом від 25 березня 2014 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії з тих підстав, що питання пенсійного забезпечення осіб, які проживають за межами України законодавчо не визначено, оскільки відсутні норми, що регулюють питання призначення та виплати пенсій громадянам України, які виїхали на постійне проживання закордон.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є громадянином України та відповідно до охоронюваних Конституцією України прав має право на пенсійне забезпечення незалежно від місця проживання.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вважав, що для вирішення спірного питання необхідно на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та враховуючи, що відповідачем не додержано процедуру розгляду заяви про призначення пенсії, йому необхідно роз'яснити ОСОБА_4 порядок звернення за її призначенням та вказати документи, які треба надати.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Відповідно до частини 1 статті 7 вказаного Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - ІV (далі - Закон № 1058 - ІV) передбачено право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону № 1058-ІV встановлено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Питання призначення пенсії громадянам України регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 - ІV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника (пункт 1 Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 22-1 днем звернення за пенсією вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком встановлено пунктом 7 Порядку, а саме: довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику. За документ, що засвідчує відсутність у заявника ідентифікаційного номера для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні державні органи та мають відмітку у паспорті, береться копія сторінки паспорта з відміткою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до вимог пункту 37 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (Додаток 4).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видаться розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 39 Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_4 при зверненні 11 березня 2014 року до відповідача із заявою про призначення пенсії надав не всі передбачені Порядком № 22-1 та необхідні для такого призначення документи, при цьому вказав, що у разі звернення до відповідача з дотриманням вимог Порядку № 22-1 позивач має право на призначення та виплату пенсії.

За таких обставин, коли відповідач не надав роз'яснення, які саме документи необхідно надати для призначення пенсії, тобто не розглянув заяву позивача по суті та не прийняв вмотивоване рішення з цього питання, то скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для вирішення спору необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_4 від 11 березня 2014 року про призначення та виплату пенсії за віком згідно із Законом № 1058 - ІV та наданням роз'яснення відповідно до Порядку № 22-1.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції, відповідає наведеним критеріям, його необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Іваненко Я.Л.

Мойсюк М.І.