АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
Справа № 638/20927/16-ц Головуючий суддя І інстанції Руднєва О. О.
Провадження № 22-ц/790/2384/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.
Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кругової С.С., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря - Пролагаєвої А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який дій в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 січня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована на праві власності на імя ОСОБА_2 Заборонено здійснення реєстрації місця проживання будь-яких осіб за адресою: АДРЕСА_1. Заборонено будь-яким особам, за виключенням: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 користуватися квартирою АДРЕСА_1. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який дій в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 січня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що обрані судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами. Зазначає, що позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги та тих вимог, що були заявлені в суді першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.
Згідно із статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до п. п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз ст. 151 ЦПК України дає підстави вважати, що вжиття заходів забезпечення позову є правом а не обов'язком суду у разі якщо існують обставини, що можуть ускладнити виконання рішення в майбутньому.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ст. 152 ЦПК України).
Судова колегія вважає що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору є обґрунтованою, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, якщо спірне нерухоме майно буде відчужено третім особам.
Забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстрації місця проживання будь-яких осіб за адресою спірної квартири, заборони будь-яким особам, за виключенням ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 користуватися спірною квартирою - не є спі мірним із заявленими позовними вимогами, тому в цій частині ухвалу суду необхідно скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 в цій частині - відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який дій в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 січня 2017 року в частині накладення арешту - залишити без змін.
В іншій частині ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 січня 2017 року - скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_3 в цій частині - відмовити.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - Р.М. Піддубний
С.С. Кругова
The court decision No. 65672314, Kharkiv Regional Court of Appeal was adopted on 29.03.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 638/20927/16-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: