№ 65638007, 23.03.2017, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 359/855/17 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/235/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 23.03.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Ясінської О.Я. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця СРСР, громадянина Ізраїлю, працюючого в Європейському Агенстві JAFI, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0789/125120103/16 від 16.12.2016 року, валюту у розмірі 1 100 (одна тисяча сто) доларів США повернуто ОСОБА_2.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 16.12.2016 року о 10:15 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D», ДПМА «Бориспіль» громадянин Ізраїлю ОСОБА_2, який прилетів з Ізраїлю, м. Тель-Авів до України, літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», рейсом №778, та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України чим засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», йому було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що пасажир відповів, що має 11 000 доларів США, після чого йому було запропоновано пред'явити всю валюту та видано пасажиром готівку в розмірі 11 508 доларів США та 10 євро, що знаходилися у гаманці пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира, належить йому особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався. З виявленої суми ОСОБА_2 було пропущено 10 408 доларів США та 10 євро, за протоколом про порушення митних правил вилучено 1 100 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Ясінська О.Я. подала апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає її незаконною та винесеною без врахування норм чинного законодавства та обставин справи. Суд застосував тільки основне стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації - додаткового стягнення, пославшись на те, що грошові кошти, які перевозив ОСОБА_2 через митний кордон України, є його заробітною платою і призначалися для власних потреб та утримання його дітей, а також зазначив, що шкода, яку ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі була незначною і таке твердження вказує на поверхневе вивчення судом як обставин справи так і діючого законодавства. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 1 100 доларів США.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просили залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у нього готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2. Останній проживає в Україні тимчасово, орендує житло та на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Вилучені кошти необхідні для проживання на території України самого правопорушника та його родини.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у ОСОБА_2 валюти в розмірі 1100 (одна тисяча сто) доларів США, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Ясінської О.Я. залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2 (ОСОБА_2) залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива