справа № 278/1727/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2017 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки зі спільної часткової власності,
В С Т А Н О В И В :
Направленим і уточнених у ході розгляду справи позовом (а.с.88-89) ОСОБА_1 просила суду ухвалити рішення, яким:
1. припинити право відповідача ОСОБА_2 (далі відповідач 1) на частку у спільному майні садовому будинку № 237 в садовому товаристві "Труд" (СТ "Соколовське") Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
2. визнати за нею право власності на зазначений садовий будинок, стягнувши з позивача на користь відповідача 1 грошову компенсацію у розмірі 56750,00 гривень.
Позов обґрунтовано наступним. У 2011 році позивач та відповідач 1 придбали спірний садовий будинок угода про поділ якого останніми не досягнута. Виділ частки з спірного обєкту нерухомості неможливий.
У судове засідання сторони не з'явились, проте від представника позивача та відповідача 1 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з названих вище підстав. Відповідач 1 надала згоду на присудження їй грошової компенсації у розмірі вартості належної їй частки у спільному з позивачем і спірному у даній справі нерухомому майні. Відповідач ОСОБА_3 (далі відповідач 2) будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи у судове засідання не зявився та про причини своєї неявки суду не повідомив. За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність вказаних учасників судового розгляду, адже матеріали справи містять достатньо доказів щодо правовідносин, які склались між ними.
Дослідив матеріали справи, судом були встановлені наступні її фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.
Позивач є дочкою відповідачів (а.с.7-8). 1 грудня 2011 року між ОСОБА_4 з одного боку та позивачем (за згодою відповідачів) і відповідачем 1 з другої сторони укладено договір купівлі-продажу садового будинку № 237 в садовому товаристві "Труд" (СТ "Соколовське") Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (а.с.9-11) згідно умов якого продавець передав, а позивач та відповідач 1, як покупці, в рівних частках кожен прийняли у власність названий обєкт нерухомості. 10 лютого 2012 року позивач та відповідач 1 зареєстрували права власності на даний садовий будинок в частках по ? кожна (а.с.12).
Проведеною у справі судовою будівельно-технічною експертизою (а.с.46-74) встановлено наступне.
1. Дійсна ринкова вартість спірного садового будинку на час проведення експертизи становить 113500,00 гривень.
2. Розмір часток співвласників садового будинку складає: позивач ? ідеальна частка, відповідач 1 ? ідеальна частка.
3. Вартість часток співвласників садового будинку складає 56750,00 гривень кожна.
4. Поділ спірного садового будинку при умові перепланувань та переобладнань з метою утворення як мінімум двох ізольованих частин будинку не вбачається можливим.
23 березня 2017 року на депозитний рахунок Житомирського районного суду Житомирської області позивачем попередньо внесено вартість частки відповідача 1 у спірному садовому будинку у сумі 56750,00 гривень (а.с.100).
Наведені правовідносини врегульовані та відповідають наступними нормам матеріального закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Згадуваною вище нормою матеріального права (ст. 365 ЦК України) кореспондуються підстави за яких може бути припинене право особи на частку у спільному майні. Для припинення права співвласника на частку у майні, що належить йому на праві спільної часткової власності, достатньо хоча б однієї з цих підстав.
Беручи до уваги те, що між позивачем та відповідачем 1 існує спір щодо поділу спірного садового будинку, враховуючи неможливість його поділу при умові перепланувань та переобладнань з метою утворення як мінімум двох ізольованих у ньому частин, зважаючи на наявність згоди відповідача 1 на грошову компенсацію у розмірі вартості належної їй частки будинку, суд дійшов висновку про задоволення позову у межах заявлених його автором вимог.
Разом з тим, вимоги позивача до відповідача 2 у даному випадку є безпідставними, адже останній жодним чином права заявника не порушив, не оспорював та не ставив під сумнів їх визнання, що виключає можливість задоволення позову в цій частині.
Крім цього, оскільки позов підлягає до часткового задоволення, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача 1 на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати за розгляд даної справи, які складаються із судового збору у сумі 567,50 гривень (1% від ціни позову). Витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи у даній справі до розподілу не підлягають, у зв'язку з ненаданням підтверджуючих вартість її проведення документів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15-16, ст. 356, ст. 365 ЦК України, ст.ст. 10-11, ст. 60, ст. 212-215 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Припинити право ОСОБА_2 на 1/2 частки у спільному з ОСОБА_1 майні садовому будинку № 237 в садовому товаристві "Труд" (СТ "Соколовське") Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності садовий будинок № 237 в садовому товаристві "Труд" (СТ "Соколовське") Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі вартості 1/2 частки садового будинку № 237 в садовому товаристві "Труд" (СТ "Соколовське") Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в сумі 56 750 (пятдесят шість тисяч сімсот пятдесят) гривень, що знаходяться на депозитному рахунку Житомирського районного суду Житомирської області (Отримувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ: 26278626, р/р: 37317049000277, МФО: 820172, банк: ДКС України, м. Київ).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 567,50 гривень.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.О. Грубіян
The court decision No. 65553921, Zhytomyr District Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 27.03.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 278/1727/16-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: