ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
20 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 492/1514/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гусєва Н.Д.
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року по справі №492/1514/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області про визнання неправомірним рішення про відмову в перерахунку пенсії і зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 20.04.2011 року по 14.04.2015 року залишено без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до адміністративного суду. Визнано неправомірними рішення Управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області №44 від 25.09.2015 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю, з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань. Зобов'язано Управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області здійснити перерахунок ОСОБА_1, 19.044.1956 р.н. пенсії, встановленої у розмірі 85%, відповідно до Закону України «Про державну службу», з 15.04.2015 року, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
03.02.2016 року на постанову суду 1-ї інстанції начальник Управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, з підстав не сплати судового збору, та ухвалою від 31.03.2016 року - повернуто апелянту, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 02.03.2016 року.
19.01.2017 року на вказану постанову суду 1-ї інстанції начальник Управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з тим, що вона подана зі значним пропуском встановленого законодавством строку. Одночасно апелянту надано строк для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги до 02.03.2017 року (30-тиденний строк з моменту отримання).
Вказану ухвалу від 02.02.2017р., апелянтом було отримано 14.02.2017р., що підтверджується поштовим повідомленням.
27.02.2017р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява-клопотання Начальника Управління ПФУ в Арцизькому районі Одеської області, в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Арцизького районного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року, з підстав неможливості своєчасної сплати судового збору, в зв'язку з відсутністю коштів, які не передбачені бюджетом.
Разом з тим, слід зазначити, що відсутність коштів у державного органу не є достатньою та беззаперечною підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо своєчасної сплати судового збору.
При цьому, слід звернути увагу, що аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема, у своїх рішеннях від 10.01.2017 р. по справі №К/800/36656/16, від 17.01.2017 р. по справам №К/800/1789/17 та №К/800/1716/17, від 23.01.2017 р. по справі №К/800/2244/17, від 24.01.2017 р. по справі №К/800/2343/17, від 31.01.2017 р. по справам №К/800/2647/17 та №К/800/2569/17, від 07.02.2017 р. по справі №К/800/3077/17.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови від 23.11.2015 року апелянтом було отримано 27.01.2016 року, як це зазначає сам відповідач та підтверджується вихідною кореспонденцію суду, а апеляційна скарга подана лише 19.01.2017 року, т.б. майже через один рік, та відповідно, з пропуском встановленого законодавством 10-ти денного строку для подання апеляційної скарги на постанову.
А як слідує із приписів ч.4 ст.189 КАС України, з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, беручи до уваги значний пропуск строку на апеляційне оскарження та оскільки вказані апелянтом підстави для поновлення цього строку являються неповажними, то, відповідно, у відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись ч.4 ст.189 КАС України, -
У Х В А Л И В:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області від 19 січня 2017 року на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 23 листопада 2015 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.
С у д д я: Ю.В. ОСІПОВ
The court decision No. 65411908, Odesa Administrative Court of Appeal was adopted on 20.03.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 492/1514/15-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: