Decision № 6540873, 05.11.2009, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.09           Справа № 5/252-09. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Ю.В., розглянув матеріали справи порушеної за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Сам-буд”, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго”, м. Суми

про стягнення 36330, 00 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Міщенко Ю. М.

від відповідача: Бондаренко К. М.

Суть спору: позивач просить суд постановити рішення, яким спонукати відповідача виконати мирову угоду від 13 квітня 2009 року, укладену між сторонами та затверджену ухвалою господарського суду Сумської області № 5/133-09 від 23.04.2009р., стягнувши з відповідача на користь позивача суму боргу 36330,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ухвала суду про затвердження мирової угоди відповідно до ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, а тому даний спір не підлягає розгляду в господарському суді.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

13.04.2009 року сторони уклали мирову угоду, яка була затверджена ухвалою господарського суду Сумської області від 23.04.2009 року у справі № 5/133-09.

Затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином (ст. ст. 11, 202 ЦК України), який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний у відповідності, зокрема, з вимогами ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України.

За умовами пункту 3 мирової угоди відповідач зобов’язався з 01.05.2009р. по 01.06.2009р. сплатити позивачеві 12110,00 грн., з 01.06.2009р. по 01.07.2009р. – ще 12110,00 грн. і з 01.07.2009р. по 01.08.2009р. – ще 12110,00, а загалом за період з 01.05.2009р. по 01.08.2009р. відповідач зобов’язався сплатити позивачеві 36330,00 грн.

Відповідач не виконав взятого на себе зобов’язання і не сплатив позивачеві боргу у загальному розмірі 36330,00 грн. у встановлений мировою угодою строк.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 36330,00 грн. боргу є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки його твердження про те, що спір про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах України є помилковим.

Згідно ст.1 ГПК України позивач має право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач в даному випадку не виконав своїх зобов’язань перед позивачем за мировою угодою від 13.04.2009р., порушивши права позивача на отримання від відповідача боргу в загальній сумі 36330,00 у строк до 01.08.2009 року.

Ухвала господарського суду Сумської області від 23.04.09р., у справі № 5/133-09, якою затверджено мирову угоду від 13.04.2009р. укладену між сторонами, та припинено провадження у справі № 5/133-09, не підлягає примусовому виконанню, оскільки не містить вказівок суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача будь-яких сум чи щодо зобов’язання судом відповідача вчинити якісь дії на користь позивача.

Ухвала господарського суду Сумської області від 23.04.2009р. у справі № 5/133-09 містить лише зміст мирової угоди сторін від 13.04.2009р. в якій викладені зобов’язання відповідача перед позивачем, які відповідач добровільно взяв на себе і зобов’язався добровільно виконати з урахуванням вимог ст. ст. 11, 202, 525, 526, 530 ЦК України.

Оскільки відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань перед позивачем за мировою угодою і судового рішення щодо стягнення вищезгаданого боргу за мировою угодою від 13.04.2009р. з відповідача на користь позивача не існує, як не існує і виконавчого документу щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу за мировою угодою від 13.04.2009р., то позивач правомірно звернувся до суду з позовом і цей позов має бути задоволеним, виходячи з усього вищевикладеного.

Судові витрати гідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,11, 202, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Спонукати товариство з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” виконати мирову угоду від 13 квітня 2009 року, затверджену ухвалою господарського суду Сумської області від 23.04.2009р. у справі № 5/133-09, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” (м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Сам-буд” (м. Суми, вул. СКД, 6/1, кв. 6, код 33389751) суму боргу 36330,00 грн., витрат по держмиту в сумі 363,30, 00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Повний текст рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано суддею 06 листопада 2009 року.

СУДДЯ                     П.І.ЛЕВЧЕНКО

Суддя