Decision № 6539739, 29.10.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2009 р.                                                 Справа №  17/226/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.08.09р.;

від відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/226/09

За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1,

До Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4,  АДРЕСА_2,

про: стягнення заборгованості за договором № 2 від 24.01.2008 року у розмірі  29 331 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа –підприємць ОСОБА_3 (надалі-позивач) звернувся  до господарського суду з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (надалі-відповідач)  про стягнення заборгованості за договором № 2 від 24.01.2008 року у розмірі  29 331 грн.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

24 січня 2008 року між сторонами було укладено договір № 2 (надалі - Договір) на надання послуг,   за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання по переобладнанню автомобіля НОМЕР_1. що належить відповідачу.

На виконання умов договору позивачем переобладнанно та встановленно газову установки, що підтверджується актом виконаних робіт від 04.02.2008р., комісійним актом від 07.08.2008р., листом відповідача від 07.07.2008р.

Відповідно до п.3.1 договору сторонами погоджена вартість робіт, яка складає 35000грн.

Згідно умов договору, відповідач зобов'язувався оплатити виконану роботу протягом п'яти місяців з моменту укладення договору (п.3.2. договору), і провести кінцевий розрахунок - до кінця липня 2008 року.

В порушення умов Договору відповідач за надані послуги сплатив лише частково –у сумі 12 000 грн.

Таким чином, на момент звернення до суду, заборгованість відповідача по договору  складає 23 000 грн.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що  в разі порушення строків оплати відповідач повинен  пеню в розмірі 1,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки розрахунку.     За розрахунком позивача   сума пені складає 111 090 грн. за період з 01.08.2008р. по 19.06.2009р.

Приймаючи до уваги обмеження відповідальності по грошовим зобов'язанням, яке визначене ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України (стосовно того, що пеня не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ), сума пені в зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору за 123 дні складає  2 594 грн. 29 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України «якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

Стаття 611 ЦК України передбачає як один із наслідків порушення зобов'язання сплату боржником неустойки, що передбачена договором або законом.

Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України «боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

За розрахунком позивача інфляційні збитки складають 3128 грн. , а 3 % річних – 608 грн. 71 коп.

Відповідач у наданому відзиві за вх. № 16090 від 20.10.2009р. згоден з позовними вимогами частково.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлені строки.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов”язань за договором, на думку суду, є його порушенням, і є належною підставою  для стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від  виконання зобов’язання не допускається.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 2594 грн. 29 грн. пені, але в задоволені стягнення суми пені слід відмовити, оскільки, як вбачається з оригіналів спірних Договорів, а саме в оригіналі договору наданого відповідачем для огляду, не встановлена процентна ставка пені у п. 5.1 Договору. Згідно приписів ст. 626 ЦК України договір є двосторонній , якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3., згідно здійсненого розрахунку сума збитків від інфляції становить 3318 грн. 93 коп., та 3% річних, що складає 607 грн. 92 коп.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, позовні вимог підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Позивачем не доплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  2 грн. 50 коп., яке підлягає стягненню за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.            Позовні вимоги фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4,  АДРЕСА_2; (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість за договором у розмірі 23000 грн., збитки від інфляція 3318 грн. 93 коп., 3 % річних у розмірі 607 грн. 92 коп., державне  мито у розмірі 93 грн. 64 коп. та 289 грн. 18 коп. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1; ( ідентифікаційний код 30262667).

3.  Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1; ( ідентифікаційний код 30262667) на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2 грн. 50 коп.

4.   В іншій частині позовних вимог –відмовити у повному обсязі

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя