Номер провадження: 22-ц/785/2054/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Громік Р. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
09.03.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Громіка Р.Д.,
суддів Драгомерецького М.М., Артеменка І.А.,
при секретарі Томашевській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2016 року про забезпечення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Державний нотаріус Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4 «Про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування реєстрації права власності»,
встановила:
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться вищевказана цивільна справа.
Позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження 11/18 часток житлового будинку № 53 по вул. Леніна в м. Білгород-Дністровському Одеської області загальною площею 98,9 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м., у складі: літ. «А» - житловий будинок, літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - санвузол, літ. «Г» та «Ж» - гаражі, літ. «Д» - сарай, літ. «Є» - убиральня, літ. «1»- «6», І споруди, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 137469851103 від 06 серпня 2013 року.
Ухвалою суду заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову було задоволено частково.
Накладено заборону відчуження у будь-який спосіб житлової прибудови літ «А», житловою площею 12,8 кв.м., гараж літ. «Ж» та/чи їх частини які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна 53, шляхом заборони органам державної реєстраційної служби та нотаріусам (державним і приватним) здійснювати реєстрацію та перереєстрацію права власності на нерухоме майно в цілому або на окрему його частину.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_2 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 153 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у своїй заяві про забезпечення позову просив суд забезпечити позов шляхом заборони відчуження 11/18 часток житлового будинку № 53 по вул. Леніна в м. Білгород-Дністровському Одеської області загальною площею 98,9 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м., у складі: літ. «А» - житловий будинок, літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - санвузол, літ. «Г» та «Ж» - гаражі, літ. «Д» - сарай, літ. «Є» - убиральня, літ. «1»- «6», І споруди, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 137469851103 від 06 серпня 2013 року.
Суд же, за власною ініціативою, наклав заборону відчуження у будь-який спосіб житлової прибудови літ «А», житловою площею 12,8 кв.м., гараж літ. «Ж» та/чи їх частини які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна 53, шляхом заборони органам державної реєстраційної служби та нотаріусам (державним і приватним) здійснювати реєстрацію та перереєстрацію права власності на нерухоме майно в цілому або на окрему його частину.
При цьому, в наданих до суду апеляційної інстанції копіях матеріалів справи відсутні відомості про те, чи дійсно є така житлова прибудова літ «А», житловою площею 12,8 кв.м., кому вона належить, якій її правовий статус.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2016 рокувинесена передчасно, вона не може вважатися обґрунтованою, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням питаннящодо розгляду заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2016 року скасувати, питаннящодо розгляду заяви направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді М.М. Драгомерецький
ОСОБА_5
The court decision No. 65394921, Odesa Regional Court of Appeal was adopted on 09.03.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 495/5740/16-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: