Decision № 6539102, 27.10.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.09 Справа№ 26/206

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бердичів Житомирської області

до відповідача: Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів

про: усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 239887,67 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 18.09.2009 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Бердичів Житомирської області звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 239887,67 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2009 р. Ухвалою суду від 13.10.2009 р. розгляд справи відкладався до 27.10.2009 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 31.08.2009 р. та 13.10.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.01.2008 р. мі сторонами укладено договір поставки № 01/226 (далі по тексту договір). Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 р.

Згідно умов договору позивач зобовязався в порядку та строки, встановлені даним договором передавати у власність, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним поставив відповідачу товар на загальну суму 672709,49 грн. (копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (позивача), в строк передбачений Додатком № 1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

Згідно п. 1.1. Додатку № 1 до договору, Покупець (відповідач) оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 50 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по договору у розмірі 231493,34 грн.

Також, після закінчення строку дії договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 8394,30 грн., яка останнім не проплачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 13.03.2009 р. надіслав на адресу відповідача лист-претензію № 14, який відповідачем отримано згідно службового повідомлення № НОМЕР_1 від 01.10.2009 р. органу поштового звязку 16.03.2009 р., з вимогою погасити заборгованість в розмірі 239910,38 грн., який останнім залишено без відповіді та без задоволення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, загальна заборгованість відповідача за отриманий товар склала суму в розмірі 239 887,64 грн. Факт заборгованості відповідача перед позивачем на суму 239887,64 грн. підтверджується також підписаним між сторонами актом взаєморозрахунків з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Що стосується позовної вимоги про усунення перешкоди в користуванні приміщеннями магазинів, шляхом зобовязання відповідача не винити перешкод позивачу в користуванні цим нерухомим майном з метою виявлення непроданого товару, то у цій частині позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити у звязку з наступним.

Право позивача користування приміщеннями відповідача шляхом зобовязання останнього не чинити перешкод позивачу в користуванні цим нерухомим майном з метою виявлення поставленого та непроданого товару і, у звязку з цим, реального зменшення заборгованості, умовами договору та чинним законодавством не передбачено. Отже, посилання позивача на ст. 697 ЦК України суд вважає безпідставним.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів, вул. Городоцька, 359 (код ЄДРПОУ 31895563) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) 239887 грн. 64 коп. заборгованості, 2398,88 грн. державного мита та 157 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) в дохід державного бюджету 85 грн. 00 коп. державного мита за розгляд спору немайнового характеру.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

6. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя