Decision № 6538795, 06.11.2009, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.09                                                                                 Справа № 18/195пн.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до Управління комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ

про визнання права власнос?ті на об’єкт нерухомого майна

за участю представників:

від позивача:           Шумський С.О. за дов. від 17.10.2006;

від відповідача:           Лесніков М.В. за дов. від 20.10.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання права комунальної власності за територіальною громадою м. Луганська на об’єкт нерухомого майна –полігон твердих побутових відходів, що розташований на земельній ділянці площею 8,7406 га за адресою: м. Олександрівськ Артемівського району м. Луганська, вул. Первомайская, 121-а.

          Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав наступне:

-          на земельній ділянці площею 8,7406 га за адресою: м. Олександрівськ Артемівського району м. Луганська, вул. Первомайская, 121-а розташований полігон твердих побутових відходів;

-          вказаний полігон було прийнято в експлуатацію згідно Акту державної приймальної комісії 1979 року, затвердженого обласною радою народних депутатів 26.02.1980 року;

-          у подальшому територія полігону збільшувалася;

-          рішенням виконкому Луганської міської ради від 08.11.2006 № 292/38 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту –розширення полігону твердих побутових відходів у м. Олександрівську Луганської області;

-          МКП БТІ м. Луганська здійснено технічну інвентаризацію об’єкта нерухомості –полігону твердих побутових відходів.

За вказаних підстав позивач просить суд визнати право комунальної власності за територіальною громадою м. Луганська на об’єкт нерухомого майна –полігон твердих побутових відходів

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Однак, позов пред’явлено не Луганською міською радою, а виконавчим комітетом міської ради, який згідно вказаному Закону не є органом до компетенції якого віднесено здійснення в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи, що права і охоронювані законом інтереси –виконавчого комітету Луганської міської ради не порушені (так як він не є органом до компетенції якого віднесено здійснення в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності), останній є неналежним позивачем.

          Крім того, виконавчим комітетом Луганської міської ради не подано суду жодного доказу набуття територіальною громадою права власності на спірний об’єкт нерухомості.

          Позивач взагалі не обґрунтував, чому він пред’явив позов саме до управління комунальним майном Луганської міської ради.

За таких обставин, в позові слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю вимог.

          Позивач при пред’явленні позову не сплатив державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу помилково вказавши, що його звільнено від сплати державного мита.

          Позови про визнання права власності оплачуються держаним митом виходячи із вартості майна, щодо якого заявлено позовні вимоги (п. 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50).

          Враховуючи, що позивач не вказав вартості спірного майна і встановити її не виявилося можливим, суд застосовує мінімальну ставку державного мита – 102 грн.

          Таким чином, з позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

          Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати державного мита на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та п. 6 рішення Луганської міської ради від 30.01.2009 № 47/3, не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

          Згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, зараховується до Державного бюджету України (ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).          

          Таким чином, міські ради не мають права встановлювати пільги щодо сплати державного мита, яке зараховується до Державного бюджету України.

          Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 4 ГПК України).

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.

2.          Стягнути з виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 04052040, на користь:

-          Державного бюджет?у України державне мито в сумі 102 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095; наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську.

-          Державного бюджет?у України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31211259700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22050000, символ звітності банку 259; наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську.

06 листопада 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 10 листопада 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           В.В. Корнієнко