Court ruling № 65375793, 02.03.2017, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/634/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Колеснікова Г.Я., Плавич Н.Д.

при секретарі Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про часткове скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

25.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся із позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за договором позики у розмірі 6 186 500 гривень і подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитловий будинок по вул. Мечнікова,30-А в м. Одесі, який належить на праві власності відповідачці ОСОБА_3, а також на майно товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ОСОБА_4 технології Україна (далі-Товариство), а саме, на: земснаряд Дунай, грунтовіз Київська, грунтовіз Куяльницька, грунтовіз Ізмаїльська, завізник якорів МЗ-9.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.10.2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.10.2016 року задоволена заява позивача про забезпечення позову і накладено арешт на нежитловий будинок по вул. Мечнікова,30-А в м. Одесі, який належить на праві власності відповідачці ОСОБА_3, а також на майно Товариства, а саме, на: земснаряд Дунай, грунтовіз Київська, грунтовіз Куяльницька, грунтовіз Ізмаїльська, завізник якорів МЗ-9 (а.с.32).

09.11.2016 року представник Товариства подав до суду першої інстанції заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову, а саме, стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства (а.с.35-39).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року заява Товариства про часткове скасування заходів забезпечення позову задоволена, частково скасовано заходи забезпечення позову і знято арешт з майна, яке належить на праві власності Товариству (а.с.77).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду від 16.11.2016 року про часткове скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції.

У засіданні колегії суддів: представник Товариства заперечував проти скарги ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 і відповідачка ОСОБА_3 у засідання колегії суддів не з'явились, сповіщені про розгляд справи апеляційним судом 02.03.2017 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення 06.02.2017 року і

11.02.2017 року ОСОБА_3 поштових відправлень апеляційного суду, а також відстеженням пересилання поштових відправлень Укрпошти про вручення ОСОБА_5 15.02.2017 року поштового відправлення апеляційного суду.

Ухвала суду першої інстанції від 16.11.2016 року підлягає скасуванню на підставі ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України.

За змістом ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу, якщо питання вирішено з порушенням норм процесуального права.

Суд першої інстанції, вирішуючи заяву Товариства про часткове скасування заходів забезпечення позову, виходив з вимог ст. 154 ЦПК України (а.с.77).

У розумінні ст. 154 ЦПК України, суд може за заявою сторін, допустити заміну виду забезпечення позову або скасувати заходи забезпечення позову. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, може подати до суду заяву про їх скасування. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується судом в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на викладене, слід дійти висновку про те, що відповідно до ст. 154 ЦПК України, заяви про скасування заходів забезпечення позову подаються сторонами, або особами, які беруть участь у справі.

Товариство не є стороною у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягненя заборгованості за договором позики і не є особою, яка бере участь у даній справі.

Наведене свідчить про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для розгляду, у порядку ст. 154 ЦПК України, заяви Товариства про скасування запходів забезпечення позову, оскільки Товариство не є стороно або особою, яка бере участь у даній справі.

Своє порушене право на майно, на яке накладено арешт на підставі ухвали суду від 27.10.2016 року Товариство може реалізувати шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, відповідно до ст. 292 ЦПК України.

У подальшому, відповідно до ст. 292 ЦПК України, Товариство скористалось свом процесуальним правом і подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 27.10.2016 року.

Доводи позивача у скарзі про те, що у суді виник спір і у порядку забезпечення позову суд може накласти арешт на частину майна позичальника, якому належать корпоративні права в Товаристві не заслуговують на увагу, оскільки питання про скасування заходів забезпечення позову вирішено з порушенням вимог ст. 154 ЦПК України.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду не відповідає вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про часткове скасування заходів забезпечення позову скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_4