Court ruling № 65348913, 15.03.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Київ К/800/48663/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Керування»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 р.

у справі № 826/15347/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Керування»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Керування» (далі - позивач, ТОВ «Центр Керування») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати наказ від 22.07.2015 р. № 1497 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та наказ від 23.07.2015 р. № 1512 «Про внесення змін до наказу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.07.2015 р. № 1497 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів Баланюка Р.С. про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Центр Керування» від 04.08.2014 р., ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято наказ від 22.07.2015 р. № 1497 «Про проведення документальної позапланової перевірки», яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центр Керування» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Промторгсоюз» за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2014 р. терміном п'ять робочих днів з 22.07.2015 р. по 28.07.2015 р.

В подальшому, враховуючи допущену технічну помилку у констатуючій частині наказу від 22.07.2015 р. № 149, наказом ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1512 від 23.07.2015 р. було внесено зміни до наказу від 22.07.2015 р. № 1497, а саме підставами для проведення перевірки зазначено: «ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями)».

Так, на підставі наказів від 22.07.2015 р. № 1497 та від 23.07.2015 р. № 1512, направлення від 24.07.2015 р. № 1648/26-54-22-02, згідно статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Центр Керування» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Промторгсоюз» за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої складено акт від 04.08.2015 р. № 714/26-54-22-02/37371491 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - пункту 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 12 091 грн.; - пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за листопад 2011 року на 10 514 грн.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що прийняття оскаржуваних наказів, що слугували підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача, було здійснено податковим органом з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову ТОВ «Центр Керування» у задоволенні позову.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Керування» - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 р. у справі № 826/15347/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін