Decision № 6531721, 03.11.2009, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. Справа № 06/169-38 Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу

за позовом Приватного підприємства "Український продукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край"

про стягнення 8134 грн. 60коп.

за участю представників:

від позивача: Ласка І. Я. (дов. від 15.10.2009р.)

від відповідача: Литвинюк Ю. В. (дов. від 01.06.2009р.)

Суть спору: позивач - Приватне підприємство "Український продукт" звернулося із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край" про стягнення 8134 грн. 60коп. за поставлений товар.

                    В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №412 від 01.03.2009р. та видаткові накладні № 06/12979 від 07.03.09р., №06/14661 від 12.03.09р., №06/16355 від 17.03.09р., №06/16777 від 17.03.09р., №06/16941 від 18.03.09р., №06/17630 від 19.03.09р., №06/17960 від 20.03.09р., №06/18384 від 21.03.09р., №06/19439 від 24.03.09р., №06/20317 від 26.03.09р., №06/21307 від 28.03.09р..

                    Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край" в письмових поясненнях позов визнає частково, а саме в частині суми основного боргу , 3% річних та індексу інфляції, в частині стягнення пені в сумі 242,27грн. просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

                    Приватне підприємство "Український продукт" поставило відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Наш Край" продукцію на загальну суму 12705,73грн., що підтверджується видатковими накладними № 06/12979 від 07.03.09р., №06/14661 від 12.03.09р., №06/16355 від 17.03.09р., №06/16777 від 17.03.09р., №06/16941 від 18.03.09р., №06/17630 від 19.03.09р., №06/17960 від 20.03.09р., №06/18384 від 21.03.09р., №06/19439 від 24.03.09р., №06/20317 від 26.03.09р., №06/21307 від 28.03.09р..

Строк оплати товару здійснювався на умовах відстрочки платежу терміном протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП "Український продукт" вимогу про оплату на адресу ТзОВ "Наш Край" надіслав рекомендованою кореспонденцією 08.05.2009р. (а. с. 29), встановивши термін для оплати на протязі 20-ти календарних днів, тобто до 29.05.2009р..

Між тим, відповідач у встановлений строк зобов’язання по оплаті виконав частково.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 7829грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 7829грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи допущене відповідачем прострочення платежу, з нього відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України слід стягнути 63,33грн. – 3% річних, 123,29 грн. збитків, завданих інфляцією (розгорнуті розрахунки нарахування а. с. 5).

В позові про стягнення пені в сумі 242,27грн. слід відмовити, оскільки відповідно до п.4 ст.231 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Між сторонами договір не укладався, відповідальність за невиконання грошового зобов’язання сторонами не передбачена.

Клопотання про відстрочку сплати боргу до задоволення не підлягає, оскільки не підтверджене відповідними доказами, як це передбачено ст. 121 ГПК України.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються зі сплати державного мита в сумі 102грн. та витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 16, 530, 655, 625 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково в сумі 7892,33грн..

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Кра" (43000, м. Луцьк, вул. Ковельська, 21/43, ЄДРПОУ 31788617) на користь Приватного підприємства "Украинский продукт" (83062, м. Донецьк, вул. Клінічна, 8, ЄДРПОУ 30998591, п/р 260069596773, у ДФ ПУМБ м. Донецька, МФО 335537) 2231,44грн. в т.ч. 2181,80 грн. основного боргу, 37,37 грн. –3 % річних, 12,27грн. - індексу інфляції, 102грн. витрат пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення пені на суму 242,27 грн. слід відмовити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя                                                   В.М.Дем'як