Court ruling № 65287231, 10.03.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У х в а л а

10 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.,

суддів: Берднік І.С.,

Ємця А.А.,

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року

у справі № 909/1192/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення Яремчанської міської ради, договору оренди землі та державного акта на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від

23 травня 2016 року здійснено заміну позивача державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» її правонаступником

ПАТ «Українська залізниця». У позові ПАТ «Українська залізниця» відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від

04 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» задоволено, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від

23 травня 2016 року у справі № 909/1192/14 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Яремчанської міської ради № 209-3/2002 від 22 березня 2002 року

«Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності» у частині продажу земельної ділянки площею 30 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1,

ФОП ОСОБА_2; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 27 вересня 2004 року кадастровий

№ НОМЕР_2; визнано недійсним п. 7 рішення Яремчанської міської ради № 232-4/2004 від 28 жовтня 2004 року у частині передачі

в оренду земельної ділянки площею 100 кв.м, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2; визнано недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2004 року, укладений між Яремчанською міською радою та ФОП ОСОБА_2, зареєстрований у Яремчанському міському відділі філії центру ДЗК 28 січня 2005 року за № 040529800001. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня

2016 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 серпня

2016 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від

23 травня 2016 року у справі № 909/1192/14 скасовано у частині наслідків розгляду позовних вимог про визнання недійсними рішення Яремчанської міської ради від 22 березня 2002 року № 209-3/2002 в частині продажу земельної ділянки площею 30 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2, та державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 27 вересня 2004 року. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. В решті постанову залишено без змін.

У лютому 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява

ФОП ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2016 року у справі

№ 909/1192/14 з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних

і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 16 березня

2010 року у справі № 18/35, від 17 березня 2015 року у справі № 926/584/14 та від 09 квітня 2015 року у справі № 926/1018/14, в яких, на думку заявника,

по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Як доказ невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права,

до заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 16 вересня

2015 року у справі № 6-68цс15.

Обговоривши викладені у заяві доводи та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, наведені у ній доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє у допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року

№ 1402-VIII, ст.ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи № 909/1192/14 до провадження Верховного Суду України.

Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною.

Головуючий Т.Є. Жайворонок

Судді: І.С. Берднік

А.А. Ємець