Court ruling № 65249309, 10.03.2017, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/1071/17

УХВАЛА

10 березня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги, скасування рішення про опис майна у податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22.02.2017 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 01.02.2017 року за № 781-17 ГУ ДФС в Одеській області, скасування рішення про опис майна в податкову заставу від 06.02.2017 року № 418/10/15-32-17-01-16 ГУ ДФС в Одеській області.

02.03.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду за вхідним № 6431/17 надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом:

- зупинення дії оскаржуваної податкової вимоги від 01.02.2017 за № 718-17;

- зупинення дії оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-17-01-06;

- заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-17-01-06.

Ухвалою суду від 03.03.2017 р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТУ ДЖЕСТ" про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТУ ДЖЕСТ" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги, скасування рішення про опис майна у податкову заставу - залишено без руху, у зв'язку із ненаданням до суду документу про сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову.

На виконання ухвали суду від 03.03.2017 р. позивачем надано до суду документ про сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову, а саме: платіжне доручення № 167 від 02.03.2017 р. на суму 480,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

З аналізу ст. 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчинити певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосування конкретного забезпечувального заходу повинно виключати утруднення/унеможливлення виконання рішення по суті спору.

Слід також зазначити, що суди найвищих інстанцій неодноразово звертали увагу на те, що суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Забезпечивши позов шляхом зупинення оскаржуваних рішень, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, які є предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

З наведеного вище вбачається, що забезпечення позову шляхом зупинення дії податкової вимоги від 01.02.2017 р. № 718-17, рішення про опис майна у податкову заставувід 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-170-01-1-06 до ухвалення рішення у даній адміністративній справі суперечить вимогам ст.117 КАС України, оскільки вказані вимоги є предметом позову по справі, та, в разі задоволення такого клопотання, суд фактично вирішить справу по суті, що є неприпустимим та виходить за межі підстав забезпечення позову.

Отже, позивачем не надано обґрунтованих доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає суду можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по даній адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Таким чином, оскільки заявлений позивачем у заяві спосіб забезпечення позову не відповідає критеріям та принципам інституту забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом: зупинення дії оскаржуваної податкової вимоги від 01.02.2017 за № 718-17; зупинення дії оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-17-01-06; заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-17-01-06 не є обґрунтованим.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТУ ДЖЕСТ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги, скасування рішення про опис майна у податкову заставу, шляхом: зупинення дії оскаржуваної податкової вимоги від 01.02.2017 за № 718-17; зупинення дії оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-17-01-06; заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2017 р. за № 418/10/15-32-17-01-06 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Суддя С.М. Корой