Дата документу 02.03.2017 Справа № 191/71/16-ц
Пров.№ 2/554/918/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2017 року
Октябрський районний суд м.Полтави
у складі : головуючого судді Кулешової Л.В.
при секретарі Ткаченко А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у жовтня 2015 року його неповнолітній син ОСОБА_2,в інтересах якого ним заявлено позов, вирішив продати відеокарту до комп'ютера через мережу послуг ТОВ "Нова пошта", після чого через мережу Інтернет знайшов покупця ОСОБА_3. 22 жовтня 2015 року його син у запакованому вигляді відніс відеокарту у відділення № 1 ТОВ "Нова пошта", розташованого за адресою : м.Синельникове, вул.40 років Жовтня,19, де через оператора відділення ОСОБА_4 відправив ОСОБА_3 в м.Житомир, порушуючи порядок заповнення документів сурової звітності з невідомої причини внесла в експрес-накладну № 59000138716113 внесла неправдиві дані, а саме : замість П.І.Б. сина та його номера телефону внесла дані отримувача ОСОБА_3 та хибний номер телефону -НОМЕР_1. Під час оформлення ОСОБА_4 оригінал товарно-накладної для підпису не дала, а копію накладної без підпису віддала сину. Відійшовши декілька десятків метрів син звернув увагу, що невірно був вказаний його номер телефону та вернувся у відділення, де ОСОБА_5 вже не було. Син звернувся до завідуючої відділення ОСОБА_6, яка внесла виправлений номер телефону в електронному вигляді в експрес - накладну, однак копію виправленої накладної сину не видала. 26 жовтня 2015 року одержувач товару ОСОБА_3 повідомив, що відеокарту він відмовляється купувати, так як вона йому не підходить. Після цього ОСОБА_2 28.10.2015 року звернувся з письмовою завою до відділення № 1 ТОВ "Нова пошта" про повернення товару. Але 29 жовтня 2015 року по невідомій причині працівники одного із відділень м.Житомира віддали їй невідомій особі, в результаті чого відеокарта була втрачена. 31 жовтня 2015 року його син в його присутності звернувся з претензією в ТОВ "Нова пошта" за фактом порушення його прав споживача та відшкодування збитків. Але йому було відмовлено з невідомої причини. Таким чином, працівниками ТОВ "Нова пошта" сину була спричинена матеріальна шкода у сумі 1400 грн., що є ринковою вартістю відеокарти та оголошеною вартістю. Крім того, сину була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює у 2500 грн., яка полягає в тому, що син довгий час збирав гроші на придбання комплектуючих до комп'ютера, сильно переживав та страждав, в тому, що сталося, винить себе. Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 1400 грн. та моральну шкоду у сумі 2500 грн.
20 січня 2016 року позивач надав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути матеріальну шкоду у сумі 355 грн. та моральну шкоду у сумі 2900 грн. В обґрунтування позивач посилається на те, що 15 січня 2016 року йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що відеокарта знаходиться в нього та він згоден її повернути, якщо йому буде сплачено 198 грн., які він поніс при придбанні вказаної відеокарти ( сплата ТОВ "Нова пошта" , доставка та зберігання у відділенні, його відрядження до місця отримання товару). Він погодився на такі умови. У той же день ОСОБА_3 через послуги ТОВ "Інтайм" відправив на його адресу втрачену відеокарту сина, яка була ним отримана. За послуги доставки ним було сплачено 57 грн. Моральну шкоду він оцінює у 2900 грн., так як за цей час син переживав та душевно страждав, відповідач віднісся ж легковажно та відсторонився від взятих на себе зобов'язань.
22 лютого 2017 року від позивача надійшло клопотання, в якому він зазначив, що його син, який є інвалідом, переніс психологічну травму через халатність працівників ТОВ "Нова пошта", син інсулінозалежний і його хвороба реагує на переживання, у зв*язку з чим піднімається високий цукор у крові. Крім цього, дитина недоотримала матеріальну вигоду, яка полягає у втраті часу ( 3 місяці), за яким на момент втрати оптимально згідно ринкової ціни можна було продати відеокарту. Позивач також просив стягнути витрати, які він поніс на проїзд на розгляд справи у м.Полтави та у зворотному напрямку, які склали 117,13 грн., які ним були включені у розмір матеріальної шкоди та яку він просив стягнути у сумі 594 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву та просив її задовольнити, посилаючись на те, що працівники ТОВ «Нова пошта» безвідповідально віднеслися до своїх обов'язків, не перевірили правильність заповнення експрес - накладної, невірно зазначили ім'я відправника та його телефон, не взяли до уваги, що відправлення здійснювала неповнолітня дитина. Після цього він вимушений був звертатися до правоохоронних органів із завою про незаконне заволодіння працівниками ТОВ «Нова пошта» відеокартою. Під час розгляду його заяви поліцією було встановлено, що відео карта знаходиться у ОСОБА_3, який пообіцяв її повернути після того, як повернеться з відрядження. Потім ОСОБА_3 повернув їм відео карту, за вони вимушені були здійснювати додаткові витрати. Через дії працівників ТОВ «Нова пошта його син сильно переживав, переніс душевні страждання із-за чого погіршився його стан здоров'я. Відповідач же самоусунувся від виконання своїх обов'язків по відшкодуванню завданої шкоди.
Представник позов не визнав та надав суду пояснення про те, що відео карта позивача не була втрачена та обов'язок щодо перевірки експрес - накладної покладено на відправника, при цьому ТОВ «Нова пошта» діє як перевізник та в накладній зазначають ті дані, які надає відправник.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.
Згідно зі ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення складається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента, або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Яквбачається зі ксерокопії товарно-транспортної накладної № 59000138716113 від 22 жовтня 2015 року з відділення № 1 м.Синельникове Павлов ОСОБА_3 відправив вантаж з оголошеною вартістю 1400 грн. до відділення № 5 м.Житомира та отримувачем зазначив ОСОБА_3, дата прибуття вантажу - 24 жовтня 2015 року ( а.с.14).
31 жовтня 2015 року до ТОВ «Нова пошта» звернувся ОСОБА_2 з претензією ( а.с.7), в якій зазначив, що 22 жовтня 2015 року від його імені був відправлений товар (відео карта) адресату ОСОБА_3, але отримувач товар отримав, а він гроші не отримав. При відправці співробітниками ТОВ «Нова пошта» були допущені помилки у накладній, що призвело до втрати його майна недобросовісним отримувачем .
Згідно з висновком Синельниківського відділу ГУНП в Дніпропетровській області, зроблено при розгляді матеріалів ЄО №196 від 14 листопада 2015 року за заявою ОСОБА_1 про те, що працівники «Нової пошти» незаконно заволоділи відео картою його сина ОСОБА_2, від 03 грудня 2016 року в ході телефонної розмови з ОСОБА_3, останній повідомив, що відео карта, яка належить ОСОБА_2, знаходиться у нього та він її поверне заявнику після 20 грудня 2015 року, коли повернеться з робочого відрядження.
Крім того, як зазначив відповідач у запереченні та підтвердив представник відповідача у судовому засіданні ОСОБА_3, як відправник, 29 жовтня 2015 року звернувся до відділення ТОВ «Нова пошта», де склав заяву про внесення змін до експрес - накладної, скасувавши зворотну доставку та змінивши дані одержувача на ОСОБА_7, що також підтверджується вищезазначеним висновком Синельниківського відділу ГУНП в Дніпропетровській області щодо встановлення цієї обставини.
Згідно з декларацією про прийняття вантажу № 0602000194 від 15 січня 2016 року ОСОБА_3 відправив ОСОБА_1 вантаж - комплектуючі комп'ютерні, сплативши за послуги 255, 01 грн. ( а.с.14).
Таким чином, у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та обставина, що вантаж було загублено відповідачем ТОВ «Нова пошта».
Крім того, в обґрунтування позову позивач посилається на те, що співробітники ТОВ «Нова пошта» не належним чином виконували свої обов'язки та не перевірили правильність заповнення експрес-накладної від 22 жовтня 2015 року.
Згідно з п.4.3.1 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень замовник зобов'язаний до моменту передачі відправлення експедитору для організації його перевезення ознайомитися на сайті з положеннями Договору та чинними Умовами надання послуг.
У відповідності до п.4.3.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес - накладній.
Оскільки на відправника покладено обов'язок щодо перевірки правильності складення експрес - накладної, а тому посилання позивач на ту обставину, що співробітник відповідача належними чином не перевірив правильність даних, зазначеній у ній, є безпідставним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт заподіяння відповідачем матеріальної шкоди позивачу, у зв*язку з чим позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню
Оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення матеріальної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що позивач просить стягнути моральну шкоду, посилаючись на порушення прав споживача.
Відповідно до ст.4 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів», право споживача на відшкодування моральної шкоди можливе тільки у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Позивачем же не надані докази про заподіяння такої шкоди відповідачем, умовами Публічного договору також не передбачено стягнення моральної шкоди, а тому відсутні підстави для її стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст..10,11,60, 209,212-215,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Л.В.Кулешова
The court decision No. 65220121, Shevchenkivskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Oktyabrskyi District Court of Poltava City) was adopted on 02.03.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 191/71/16-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: