Court ruling № 65205124, 10.03.2017, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/2575/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

за участі секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року було відкрите провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про передачу справи на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно визначної законом предметної підсудності адміністративних справ, проти чого позивач та представник відповідача Іскоростенська С.Я. не заперечували.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Предметна підсудність адміністративних справ визначена ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; 7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.

Таким чином, законодавцем чітко визначено предметну підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визнати протиправною відмову Державної пенітенціарної служби України від 13 січня 2017 року 5/1-98-Тл/2-17 щодо погодження призначення йому пенсії за вислугою років; зобов'язати Державну пенітенціарну службу України погодити позивачу призначення пенсії за вислугою років виходячи з наявної вислуги років у пільговому обчисленні та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві його заяву для призначення йому пенсії за вислугою років.

Отже, заявлені позовні вимоги стосуються виконання Державною пенітенціарною службою своїх повноважень в частині зарахування часу проходження військової служби позивачем до вислуги років у пільговому обчисленні.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 225, Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Таким чином, Державна пенітенціарна служба України входить в систему центральних органів виконавчої влади та реалізовує свої повноваження у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством.

Як роз'яснено в п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2, судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.

Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи вищевикладене, вбачається, що спори між органом державної влади, в даному випадку Державною пенітенціарною службою України, та фізичної особи, з іншої сторони, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства в окружному адміністративному суді.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

За вищевикладених обставин, враховуючи суб'єктивний склад сторін по справі, зміст заявлених позовних вимог та положення ст. 18 КАС України, дана справа місцевому загальному суду як адміністративному суду не підсудна, у зв'язку з чим справу слід передати на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Керуючись ст. ст. 3, 17, 18; 22, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя