Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2271/16-ц
Провадження 2-сз/480/1/17
УХВАЛА
28 лютого 2017 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., за участю секретаря Біди В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК про повернення судового збору, сплаченого за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1, про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
19.09.2016 Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1, про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26.09.2016 позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1, про стягнення кредитної заборгованості, повернуто позивачу.
07.12.2016 Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з клопотанням про повернення судового збору в розмірі 1378 грн., сплаченого за квитанцією № PROM7BGORF від 07.09.2016, у зв'язку із поверненням позовної заяви позивачу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Частиною 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2016 за квитанцією № PROM7BGORF ПАТ КБ ПРИВАТБАНК сплатило судовий збір у сумі 1378 грн. на рахунок: ГУ ДКСУ у Миколаївській області в м. Миколаїв, одержувач Державний Миколаївський район, 2203000, р/р 31212206700230, код отримувача 37992266, МФО отримувача 826013, призначення *;101; 14360570; Судовий збір за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (до НОМЕР_1, ОСОБА_1), Миколаївський районний суд Миколаївської обл.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір (далі - Закон) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
У пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 роз'яснено, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Сплачена сума судового збору повертається не лише в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, а й у разі відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір").
При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.
Законом № 3674-VI не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.
Враховуючи те, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК при поданні позовної заяви до суду сплатило судовий збір, але ухвалою суду позовну заяву повернуто, суд вважає, що клопотання Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК про повернення судового збору є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст.79, ст. ст. 209, 210 ЦПК України, ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд, -
ухвалив:
Клопотання Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК про повернення судового збору задовольнити.
Зобов'язати фінансовий орган Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути Публічному акціонерному товариству комерційний банк ПРИВАТБАНК суму судового збору у розмірі 1378 грн., сплачену позивачем за квитанцією № PROM7BGORF на рахунок: ГУ ДКСУ у Миколаївській області в м. Миколаїв, одержувач Державний Миколаївський район, 2203000, р/р 31212206700230, код отримувача 37992266, МФО отримувача 826013, призначення *;101; 14360570; Судовий збір за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (до НОМЕР_1, ОСОБА_1), Миколаївський районний суд Миколаївської обл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Шаронова
28.02.2017
The court decision No. 65204584, Mykolaiv District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 28.02.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 480/2271/16-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: