Decision № 6516856, 20.10.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09                                                                                           Справа№ 9/189

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Діамант», с. Наварія, Пустомитівського району Львівської області,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ», м.Червоноград, Львівської області,

Про стягнення 3051,12 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Айкашева М.А., довіреність від 30 вересня 2009р.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз»яснино права та обов»язки передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Діамант», с. Наварія, Пустомитівського району Львівської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ», м. Червоноград, Львівської області, про стягнення 3051,12 грн., в т.ч. 2543 грн. 72 коп. основного боргу, 418 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 53 грн. 73 коп. відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 21.09.09р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.10.09р.

У зв’язку з не прибуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 16.10.2009 року, про що сторони були повідомлені шляхом розсилання ухвали суду від 21.09.2009р. в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача на свою користь3051,12 грн., в т.ч. 2543 грн. 72 коп. основного боргу, 418 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 53 грн. 73 коп. відсотків річних та стягнути судові витрати, подав документи, які вимагалися судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання, повторно, без поважних причин, не направив, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

          В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

          17 липня 2008 року між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант»”) та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМ») було здійснено роботи по ремонту та сервісному обслуговуванню автомобіля Toyota Avensis (р.н. 11607 № кузова (шасі): SB153BBN00E004802), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВСМ».

           Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України, правочини можуть вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

В нашому випадку, сторони обрали усну форму правочину (договору), що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач свої зобов»язання виконав в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт № Д00006286 від 17 липня 2008р., складений у письмовій формі, підписаний двома сторонами, який знаходиться в матеріалах справи.

Загальна вартість виконаних робіт складає 4350грн., згідно акту виконаних робіт від 17 липня 2008р. № Д00006286.

Товар відповідач отримав за Довіреністю серія ЯОШ №346030 від 17.07.2008р. через Мельника Володимира Михайловича (паспорт серії КА № 732271 виданий Червоноградським УМВСУ у Львівській області 29.12.97р.

Відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, ним здійснено часткову оплату, а саме: 07.05.2008р. в сумі 306,28 грн. та 17.07.2008р. в сумі 1500,00 грн.

Отже, основний борг станом на час розгляду справи в суді, становить 2543,72 грн.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою врегулювання спору в порядку визначеному частиною 2 статті 530 ЦК України, позивачем відповідачу було надіслано претензію-вимогу вих. №106/1 від 20.03.2008р. з вимогою оплатити за виконані роботи.

Претензія-вимога Позивача залишена відповідачем без реагування.

           Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Отже вимоги позивача щодо стягнення 2543,72 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 418,65 грн. та 3 % річних в сумі 53,73 грн., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

          Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Правильність розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних була перевірена в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному позивачем у позовній заяві, від так позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь інфляційних витрат у розмірі 418,65 грн. та 3 % річних в сумі 53,73 грн. підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Статтею 49 ГПК України визначено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд на загальних підставах відшкодовує витрати, пов»язані зі сплатою державного мита за рахунок другої сторони, витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати пов»язані з оплатою послуг адвоката та інші витрати, визначені у статті 44 ГПК України.

          Позивачем за даним позовом сплачено 102 грн. 00 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені позивачем в сумі 315,00 грн. за даним позовом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р.

В наступному, постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 08.07.2009р. постанова Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р. була скасована постанова Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р. (Офіційний вісник України.2009 р., № 29, ст.974).

У зв»язку цим відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»(Офіційний вісник України, 2005р. № 52, ст. 3301; № 46, ст. 3080; 2007р. № 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009р., якою розмір витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу був визначений в сумі 118,00 грн. (Вісник господарського судочинства. 4/1009. –С. 6).

З 13.08.2009р. набрала чинності постанова КМ України від 05.08.2009р. № 825, якою встановлено розмір витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в сумі 236,00 грн.

Позов подано до суду 16.09.2009р. за вхідним № 6643, тобто, на час, коли набрала чинності постанова КМ України від 05.08.2009р. № 825, якою встановлено розмір витрат за інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в сумі 236,00 грн.

Виходячи з наведеного, надмірно сплачені позивачем витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79 грн. 00 коп. повернути позивачеві з Державного бюджету України, відповідно до статті 47 ГПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який прибув в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований та підлягає до задоволення повністю.

          На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 4-3 -4-7, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовільнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ»( вулиця Львівська, 26, місто Червоноград, Львівської області, код ЄДРПОУ 22405795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Діамант»(п. і. 81105, село Наварія, Пустомитівського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 32764382) 2543 грн.72 коп. основного боргу, 418 грн. 65 коп. –інфляційних втрат, 53 грн. 73 коп. - 3 % річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати позивачу: Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Діамант»(п. і. 81105, село Наварія, Пустомитівського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 32764382) довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79 грн. 00 коп.

4.          Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.

Рішення прийнято, складено, оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, підписано та проголошено 16.10.2009р. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя