Decision № 6516764, 30.09.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.09 Справа № 31/141

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізично особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 41” ВАТ „Прикарпатбуд”, м. Дрогобич Львівської області

про: стягнення 39214,00 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача: ОСОБА_1 підприємець;

від відповідача: не з”явився.

Позивачу розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, надалі позивач, до Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 41” ВАТ „Прикарпатбуд”, м. Дрогобич Львівської області, надалі відповідач, про стягнення основного боргу в сумі 39214,00 грн. Ухвалою суду від 19.08.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 30.09.2009 р.

В судове засідання 30.09.2009 р. зявився позивач, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Представник відповідача не з”явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу не представив, своїм правом на захист не скористався.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 30.09.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 05.10.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 12.08.2008 р. та 01.01.2009 р. укладено договори поставки продукції № 31 та № 1 відповідно, згідно умов яких позивач зобов'язаний був поставити відповідачу пісок за ціною 69,00 грн. за 1 м3, а відповідач, як замовник, зобов”язувався оплатити поставлену продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином та поставив відповідачу 634 м3 піску за ціною 69 грн. за 1 м3 загальною вартістю 43746,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач всупереч умовам договору не виконав зобов'язання з оплати за поставлений йому товар. Станом на час слухання справи в суді заборгованість відповідача за отриманий товар складає 39241,00 грн., що, зокрема, підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.06.2009 р.

Нормою ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо обєктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача. Зважаючи на те, що позивачем помилково сплачено державне мито в розмірі більшому, ніж це встановлено нормами Декрету КМ України „Про державне мито”, то йому після набрання рішенням законної сили слід видати довідку на повернення із державного бюджету державного мита в розмірі 1,98 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізично особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, задоволити повністю.

2. Стягнути із Дочірнього підприємства „Будівельне управління-41” ВАТ „Прикарпатбуд” (82100, вул. Механізаторів, 1, м. Дрогобич Львівської області; код ЄДРПОУ 30084891) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 39214,00 грн., сплачене державне мито в сумі 392,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) видати довідку на повернення із державного бюджету державного мита в розмірі 1,98 грн.

Суддя