Decision № 6511298, 26.10.2009, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 жовтня 2009 р.           Справа 13/86-09

за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" ( 01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка,18, код ЄДРПОУ 36282159)

до:Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс" (21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса,8 код ЄДРПОУ 20110825)

про стягнення 569033,03 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Ковальова Н.С., довіреність

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 07.09.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" до Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс" про стягнення 569033,03 грн. боргу, що включає в себе: 531659,58 грн. - основної суми боргу; 18010,55 грн. - інфляційних витрат; 14546,90 грн. - пені; 4816,00 грн. - трьох процентів річних та призначено до слухання, однак через неявку представника відповідача судове засідання було відкладено на 26.10.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 05.10.2009 р. №9432р-9433р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Умовами договору від 02.07.2007 р. №803620-429 укладеного між сторонами про надання телекомунікаційних послуг було передбачено взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз"єднання мереж організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного графіку в м.Вінниця.

Згідно до п.3.11, 3.12 договору сторони зобов"язались складати та підписувати акти здавання-приймання наданих у звітному місяці послуг, які є достатньою підставою для надсилання сторонами рахунків на оплату наданих послуг.

Відповідно п.3.13 договору оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів з дати направлень рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок. Також розрахунки між сторонами, згідно договору, можуть проводитися шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог, шляхом підписання протоколу проведення розрахунків, в якому зазначена вартість послуг, наданий за звітний період та суми перевищення , що належить до сплати стороною, визначеною боржником, у встановлені строки.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав, направивши відповідачу акти здавання-приймання наданих послуг, рахунки, протоколи проведення розрахунків, однак останнім оплата здійснена не була.

В добровільному порядку відповідачем заборгованість була сплачена лише частково, що і змусило позивача звернутися до господарського суду.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2009 р. відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем у вигляді несплати 531659,58 грн. за поставлену продукцію.

Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами договору від 02.07.2007 р. №803620-429 п.4.2. встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються відповідно до договору сторона-боржник повинна сплатити пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день затримки платежу, включаючи день оплати.

Як видно з матеріалів позовної заяви, правовідносини між позивачем та відповідачем склались на підставі укладених між ними договору 02.07.2007 р. №803620-429 про надання телекомунікаційних послуг. Вказаними договорами передбачена відповідальність відповідача за невиконання умов договору у вигляді пені. Вказана відповідальність обумовлена сторонами в момент укладення договорів та ними погоджена.

Згідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлено, що якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, п.4 ст. 179 ГК України, сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов, якщо договір не суперечить вимогам законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню та стягнення з відповідача 531659,58 грн. - основної суми боргу; 18010,55 грн. - інфляційних витрат; 14546,90 грн. - пені; 4816,00 грн. - трьох процентів річних.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525-527, ч.1 ст.530 ЦК України; ст.173, ч.4 ст.231, ч.6 ст.232 ГК України; ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80, 82-84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс" (21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса,8 код ЄДРПОУ 20110825) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" ( 01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка,18, код ЄДРПОУ 36282159) 531659,58 грн. - основної суми боргу; 18010,55 грн. - інфляційних витрат; 14546,90 грн. - пені; 4816,00 грн. - трьох процентів річних; 5690,33 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( 01030, м.Київ, бульварТ.Шевченка,18)

3 - відповідачу (21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса,8)