Court ruling № 6510756, 26.10.2009, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

26 жовтня 2009 р. № 12/1030 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Бернацької Ж.О. Плюшка І.А., Самусенко С.С, розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2009 у справі №12/1030 за позовом міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" до дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" про стягнення суми та за зустрічним позовом дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" до міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" про визнання договору недійсним, - ВСТАНОВИВ: Подана дочірнім підприємством "Житлово-експлуатаційна контора №1" товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс" касаційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2009 у справі №12/1030 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав. Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії касаційної скарги іншій стороні у справі. До касаційної скарги особа, яка оскаржує судове рішення повинна надавати прямий доказ про надіслання іншим учасникам судового процесу копії касаційної скарги. При пересиланні поштового відправлення таким прямим доказом є опис вкладення та інші докази. З наданого заявником фіскального чеку не вбачається про надіслання міському комунальному підприємству "Хмельницькводоканал" копії касаційної скарги.

В порушення частини 1 статті 46, частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України заявником до касаційної скарги не додані документи, що підтверджують сплату державного мита в розмірі, встановленому законодавством України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції Закону № 3096-III від 07.03.2002) державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 (17 х 6 = 102) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 (17 х 1500 = 25500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "а" пункту 2 статті 3 в редакції Законів № 1244-XIV від 18.11.1999, № 1657-III від 20.04.2000, №2505-IV від 25.03.2005 –опубліковано в Урядовому кур’єрі 31.03.2005).

Згідно підпункту "в" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "в" пункту 2 статті 3 в редакції Закону №3096-III від 07.03.2002).

Підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" передбачено, що із касаційних скарг на рішення та постанови: державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Заявник просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2009 в повному обсязі. Державне мито підлягає сплаті у сумі 420,48грн. за майнові вимоги та 42,5грн. за немайнові вимоги. Як вбачається з платіжного доручення №55 від 02.10.2009 заявником сплачено державне мито в сумі 410,34грн., що є порушенням вимог підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету України "Про державне мито" (в редакції Закону №3096-III від 07.03.2002).

Державне мито у національній валюті для справ, які розглядаються у Вищому господарському суді України, перераховується в доходи Державного бюджету України за такими реквізитами: отримувач – Відділення Державного казначейства у Печерському районі м.Києва, банк отримувача – Управління Державного казначейства в м.Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 26077922, рахунок 31113092800007, КЕКД 22090200, символ звітності банку –092. Заявник сплатив державне мито на рахунок №31003092800007, чим порушено встановлений порядок сплати державного мита.

Допущені заявником порушення є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2009 у справі №12/1030 повернути дочірньому підприємству "Житлово-експлуатаційна контора №1" товариства з обмеженою відповідальністю "Комунпостачсервіс".

Судді:Ж. Бернацька І. Плюшко С. Самусенко