Sentence № 65087362, 17.02.2017, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/6558/14-к

1/465/19/17

Вирок

Іменем України

17.02.2017 Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Лозинського Б.М.

за участю секретаря- Голайдо Т. О.

прокурора- Козачук К. О.

захисника- Гаталяк М. Я.

обвинуваченого- Лис Д. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження м. Львова. українця. громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженою, не працюючого, проживаючого та адресою: м. Львів, вул. Джерельна. 42/37, раніше судженого:

- 25.04.2005 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 01.06.2009 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, та 25.10.2011 року згідно постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області на підставі п. а) ст. 3 Закону України «Про амністію» звільнений від відбування невідбутої частини призначеного покарання у вигляді позбавлення волі,

про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 187. ч. 1 ст.309 КК України, суд,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15.02.2012 о 08:00 год., перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 31 яке рухалось по вул. Городоцькій в сторону Головного залізничного вокзалу в м. Львові, маючи намір на таємне заволодіння чужим майном шляхом крадіжки повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав, з бокової кишені жіночої сумочки майно ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа-2720» ІМЕІ 354331045297638, вартістю 300 грн., в якому знаходилися сім карта оператора «Київстар» яка вартості не представляє, на рахунку якої грошей не було.

Крім цього, ОСОБА_1 28.02.2012 близько 09:00 год. перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 51, яке рухалось по вул. Городоцькій в м. Львові в сторону «Приміського вокзалу», маючи намір на таємне заволодіння чужим майном шляхом крадіжки повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав, з бокової кишені жіночої сумочки майно ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон моделі «Iphone - 4» ІМЕІ 012745003653686 чорного кольору вартістю 3200 грн., у якому знаходилася сім картка оператора «Київстар» 067-67-235-61 вартістю 20 грн., на рахунку якої грошей не було, та пластмасовий чохол прозорого кольору вартістю 200 грн. Однак вийшовши з вказаного маршрутного таксі був викритий та затриманий працівниками міліції по вул. Городоцькій, 218 у м. Львові

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1, в невстановлений слідством час, в невстановленої слідством особи придбав наркотичну речовину - метадон для власного споживання без мети збуту.

07.02.2012 близько 21:30 год. по вул. Городоцька у м Львові біля ринку «Привокзальний» був затриманий працівниками міліції та доставлений у Франківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. У Франківському РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області при поверхневому огляді в останнього було виявлено та в подальшому вилучена з правої кишені штанів в які він був одягнений електронну вагу із порошкоподібною речовиною білого кольору на робочих поверхнях та на внутрішній частині пластикової кришки- накладки ваги. Також було вирізано та вилучено кишені штанів ОСОБА_1 Згідно висновку спеціаліста дрібнокристалічна речовина білого кольору, яка знаходиться на поверхні електронної ваги та кришки є метадоном, який відноситься до наркотичних. засобів, обіг яких обмежено. Дрібнокристалічна речовина білого кольору, яка знаходиться в двох тканинних згортках (вирізаних кишенях) є метадоном, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса метадону становить 0.0706 грам. Яку зберігав без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями незаконно придбав, зберігав, та перевозив наркотичні засоби, без мети збуту, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Також відповідно до обвинувального висновку, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, 03.03.2012 близько 11:00 год. спільно з не встановленою слідством особою за попередньою змовою переслідуючи корисливу зацікавленість спрямовану на матеріальне збагачення перебуваючи у маршрутному таксі №41, яка рухалась по вул. С. Бандери Антоновича у м. Львові помітив ОСОБА_4, котра перебуваючи у вищевказаному маршрутному таксі №41 тримала у руках мобільний телефон марки «НТС Легенд» IMEI 354316034812257, ОСОБА_1 спільно з невстановленою слідством особою переслідуючи корисливу зацікавленість, наблизились до ОСОБА_4 в цей час ОСОБА_5 - застосувавши ніж, погрожуючи яким приклав до низу живота ОСОБА_4 відкрито викрав з руки останньої мобільний телефон марки «НТС Легенд» ІМЕІ 354316034812257, вартість якого 2 500 гривень в якому знаходилась сім картка оператора «КиївСтар» з номером НОМЕР_1 вартість сім картки 25 гривень, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 2525 гривень, після чого ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа з місця скоєння злочину скрились.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, скоїв напад за попередньою змовою в групі осіб з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, (розбій), чим скоїв злочин, передбачений ст. 187 ч. 2 КК країни.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково. Зокрема, ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні крадіжки майна, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа-2720» ІМЕІ 354331045297638, вартістю 300 грн., в якому знаходилися сім карта оператора «Київстар», належного ОСОБА_2, у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон моделі «Iphone - 4» ІМЕІ 012745003653686 чорного кольору вартістю 3200 грн., у якому знаходилася сім картка оператора «Київстар» 067-67-235-61 вартістю 20 грн., на рахунку якої грошей не було, та пластмасовий чохол прозорого кольору вартістю 200 грн., а також у придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів метадону, загальною масою 0.0706 грам, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальних висновках.

Проте, ОСОБА_1 не визнав вини в інкримінованому йому вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, у вчиненні нападу за попередньою змовою в групі осіб з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи відносно ОСОБА_4 З цього приводу пояснив, що розбою він не вчиняв, а лише таємно заволодів майном ОСОБА_4 - мобільним телефоном марки «НТС Легенд» IMEI 354316034812257, який був в кишені потерпілої. Жодних погроз стосовно ОСОБА_4 не висловлював, крадіжку вчинив самостійно.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, які представлені стороною обвинувачення і докази, які зібрані в ході судового розгляду, оцінивши їх, суд дійшов до наступного.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України його вина в скоєному є доведеною повністю наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

Протоколом явки з повинною від 28 лютого 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 щиросердечно зізнався у вчиненні крадіжки мобільного телефону марки «Нокіа 2720», належного ОСОБА_2 /Т.1 аркуш справи 11/.

Протоколом явки з повинною від 28 лютого 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 щиросердечно зізнався у вчиненні крадіжки 28.02.2012 в салоні маршрутного таксі мобільного телефону марки «Iphone», належного ОСОБА_3 /Т.1 аркуш справи 20/.

Протоколом вилучення від 28.02.2012 відповідно до якого ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон марки «Нокіа-2720» ІМЕІ 354331045297638 та мобільний телефон моделі «Iphone - 4» ІМЕІ 012745003653686 /Т.1 аркуші справ 38-39/.

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 02.03.2012, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 впізнала свій мобільний телефон марки Нокіа-2720» який в неї викрали 15.02.2012 /Т.1 аркуші справи 41-45/.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.03.2012 за участю підозрюваного ОСОБА_1, який відтворив та показав обставини подій які відбулися 15.02.2012 та 28.02.2012 /Т.1 аркуші справи 52-56/.

Заслухавши пояснення підсудного, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доказана повністю, його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, його вина в скоєному є доведеною повністю наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

-висновком спеціальної наркологічної комісії № 108 від 24.02.2012 року згідно якого ОСОБА_1 страждає розладом психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів /Т.2 аркуш справи 41/;

-висновком експерта №3/204 від 29.02.2012 року, згідно якого дрібнокристалічна речовина білого кольору, яка знаходилась на поверхні електронної ваги та кришки, є метадоном, який виноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0.0234 грам.

Дрібнокристалічна речовина білого кольору, яка знаходилася в двох тканинних згортках (вирізаних кишенях), є метадоном, який відноситься до наркотичних засобі обіг яких обмежено. Загальна маса метадону становить 0,0706 грам.

- на ватних тампонах, якими проведено змиви з рук ОСОБА_1 виявлено залишкові кількості метадону, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено /Т.2 аркуші справи 48-50/;

- протоколом огляду та прилучення речових доказів від 01.03.2012 /Т.2 аркуші справи 52-53/.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 України, то суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Відповідно до ст. 65 КПК України від 1960 року «доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Відповідно до ст. 67 КПК України від 1960 року суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 3 березня 2012 року приблизно об 11:00 год. спільно з невстановленою особою за попередньою змовою з корисливого мотиву у маршрутному таксі № 41, що рухалася по вул. С. Бандери в м. Львові, погрожував потерпілій ОСОБА_4 ножем і відкрито заволодів її мобільним телефоном.

Обвинувачуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України, стороною обвинувачення надано протоколи допиту потерпілої ОСОБА_4 /Т.3 аркуш справи 26/, очної ставки між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 /Т.3 аркуш справи 39/, протокол судового засідання, під час якого суд допитав потерпілу ОСОБА_4, протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 і підозрюваним ОСОБА_1 /Т.3 аркуш справи 41/, протоколом предявлення потерпілій ОСОБА_4 осіб для впізнання /Т.1 аркуші справи 37-38/, протоколом огляду предметів /Т. 1 аркуш справи 55/.

Підсудний ОСОБА_1 визнав, що 3 березня 2012 року таємно викрав у потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон марки «НТС Легенд», категорично заперечивши, що погрожував ножем. Він запевнив, що не мав при собі ножа, ніколи не вчиняв розбоїв, і не бачить у цьому логіки, щоб вчиняти розбій у переповненому автобусі.

Аналізуючи докази, суд враховує, що єдиним прямим доказом застосування підсудним погрози ножем є покази самої потерпілої, які не підтверджується жодним іншим доказом.

Крім того, у судовому засіданні від 11.10.2013 при розгляді кримінальної справи іншим складом суду, потерпіла ОСОБА_4 описувала знаряддя злочину як «ніж чи заточка», що теж викликає сумніви у правдивості її показів /Т. 1 аркуш справи 193/.

Тому суд критично оцінює докази обвинувачення, і вважає, що достатніх і переконливих доказів вчинення розбою нема. Не підтверджується доказами і участь у крадіжці групи осіб, на що вказується в обвинувальному висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення…»

Суд враховує право підсудного мати можливість захистити себе від висунутого обвинувачення, в тому числі допитувати свідків обвинувачення. Суд неодноразово викликав потерпілу в судове засідання, і, навіть, застосовував привід через органи внутрішніх справ, але потерпіла жодного разу не з`явилася до суду.

Викладені вище обставини викликають у суду обґрунтовані сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 саме розбою відносно потерпілої ОСОБА_4, оскільки нема достатніх і достовірних доказів застосування до потерпілої небезпечного для життя чи здоров`я насильства чи погрози його застосування.

Досліджуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 щодо заволодіння мобільним телефоном «НТС Легенд» IMEI 354316034812257, належного ОСОБА_7 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, тобто злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд виходить з ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи підсудного, який раніше неодноразово суджений, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, наявність обставин, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину повторно та рецидив злочинів, обставини, які помякшують покарання відсутні, і тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочини, у вигляді позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього увязнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього увязнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

27 березня 2012 року ОСОБА_1 затриманий слідчим в порядку ст. 115 КПК України. 30 березня 2012 року суддя Франківського районного суду м. Львова Козюренко Р.С. виніс постанову про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 28.01.2016 підсудному ОСОБА_1 змінено запобіжний захід тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та звільнено його з-під варти із залу суду.

Таким чином, строк попереднього увязнення ОСОБА_1 становить 3 роки 10 місяців 1 день (1402 дні).

Речові докази мобільний телефон марки «Нокіа-2720» ІМЕІ 354331045297638 повернути потерпілій ОСОБА_2 в якої такий знаходиться на зберіганні; мобільний телефон моделі «Iphone -4» ІМЕІ 012745003653686 - повернути потерпілій ОСОБА_8, в якої такий знаходиться на зберіганні; мобільний телефон марки «НТС Легенд» ІМЕІ 354316034812257 - повернути потерпілій ОСОБА_4 в якої такий знаходиться на зберіганні; три поліетиленових пакети в середині яких знаходиться електрона вага, два тканинні згортки(вирізані кишені) та ватні тампони із змивами із рук - знищити/квитанція отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, №006768 камери схову ГУМВСУ у Л/о /аркуш справи 54/.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ІІДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 - 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 36 коп. за проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати строк попереднього увязнення - 3 роки 10 місяців 1 день (1402 дні) ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у звязку з відбуттям строку покарання.

Запобіжний захід, у вигляді підписки про невиїзд щодо ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази мобільний телефон марки «Нокіа-2720» ІМЕІ 354331045297638 повернути потерпілій ОСОБА_2 в якої такий знаходиться на зберіганні; мобільний телефон моделі «Iphone -4» ІМЕІ 012745003653686 - повернути потерпілій ОСОБА_8, в якої такий знаходиться на зберіганні; мобільний телефон марки «НТС Легенд» ІМЕІ 354316034812257 - повернути потерпілій ОСОБА_4 в якої такий знаходиться на зберіганні; три поліетиленових пакети в середині яких знаходиться електрона вага, два тканинні згортки(вирізані кишені) та ватні тампони із змивами із рук - знищити/квитанція отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, №006768 камери схову ГУМВСУ у Л/о /аркуш справи 54/.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ІІДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 - 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 36 коп. за проведення експертиз.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом 15 діб з дня його проголошення, засудженому в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова Б.М. Лозинський