Court ruling № 65041792, 01.03.2017, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2722/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Вишневській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2428, Госпітальної військово - лікарської комісії військової частини А2428, військово - лікарської комісії Південного регіону та Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановиЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А2428, Госпітальної військово - лікарської комісії військової частини А2428, військово - лікарської комісії Південного регіону та Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

16 грудня 2016 року позивачем надано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку утриматись від здійснення дій щодо оформлення та подання відповідній посадовій особі документів щодо звільнення з військової служби позивача.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену ухвалу, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права і прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з неможливості забезпечення позову у вищенаведений спосіб.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 р., в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому рахунку з зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

В свою чергу позивачем не надано доказів на підтвердження того, що існує небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття забезпечення позову.

Вказані позивачем доводи клопотання про забезпеченням позову співпадають із обґрунтуванням адміністративного позову, інших доводів позивачем не зазначено та оскільки рішення відповідача та пов'язані з ним порушення прав позивача є предметом оскарження у даній справі, а тому оцінка цим обставинам з точки зору законності буде надаватися при розгляді справи по суті, а не при вирішенні клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість забезпечення позову у вищенаведений спосіб.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 117, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2428, Госпітальної військово - лікарської комісії військової частини А2428, військово - лікарської комісії Південного регіону та Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/