ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 лютого 2017 року м. Київ К/800/543/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святибор" про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, та прийняти рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року касаційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в порядку, передбаченому статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без руху для виправлення недоліків.
Зокрема, враховуючи те, що строк на подання касаційної скарги пропущено без поважних причин, Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів було роз'яснено їх право протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції з повторною заявою про поновлення строків, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, 27 лютого 2017 року скаржником була подана повторна заява про поновлення строків касаційного оскарження, в якій зазначено підстави, які вже були визнані неповажними згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року.
Відповідно до частини четвертої статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Оскільки Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у встановлений строк недоліки не виправлено, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святибор" про стягнення коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду
України М. І. Смокович
Суддя М.І. Смокович
The court decision No. 65038732, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 28.02.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 813/1831/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: