Court ruling № 65011379, 27.02.2017, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" лютого 2017 р. Справа №910/19586/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 910/19586/15 (суддя Привалов А.І.), яка прийнята у результаті розгляду скарги публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром", смт. Новоамвросіївське, Амвросіївський р-н, Донецька обл.

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвестиція", м. Київ

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Фарна", м. Київ

про стягнення 25 004 049, 73 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 910/19586/15 (суддя Привалов А.І.) скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено повністю; визнано незаконним рішення (повідомлення) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. № 610/16 від 21.10.2016 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва № 910/19586/15 від 01.04.2016 і відкрити виконавче провадження відповідно до поданої публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» заяви про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Як вбачається з апеляційної скарги та додатків доданих до неї, скаржником не надано доказів надсилання копії даної апеляційної скарги товариству з обмеженою відповідальністю «Фарна».

Зокрема, частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 97 цього ж Кодексу передбачено, що скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015, який набрав чинності з 01.09.2015, статтю 5 Закону України „Про судовий збір" викладено в новій редакції, відповідно до якої скасовано пільги щодо сплати судового збору для всіх органів державної влади. У зв'язку з цим Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» для всіх органів державної влади передбачено видатки на сплату судового збору.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

Колегією суддів встановлено, що скаржник в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги, дану вимогу суд приймає за клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють своєчасну сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на те, що останній є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши доводи та докази скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з доданими до неї документами скаржнику без розгляду по суті на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 36, 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 910/19586/15.

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 910/19586/15 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна