Court ruling № 65009706, 28.02.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 лютого 2017 року Справа № 917/474/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Рогач Л.І.,перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід18.07.2016у справі№917/474/16Господарського судуПолтавської областіза позовомПолтавської міської радидоПриватного акціонерного товариства "Украгро НПК"третя особаПолтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадаструпровизнання укладеним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідач вже звертався з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, однак її було повернуто ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2016 на підставі п.1 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарга була підписана особою, яка не має права її підписувати. При цьому, в ухвалі зазначено, що довіреність від Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" на ім'я ОСОБА_4 від 13.04.2016 видана строком до 30.06.2016, а сама касаційна скарга датована 29.07.2016.

Примірники вказаної ухвали суду касаційної інстанції були надіслані учасникам судового розгляду 11.10.2016, що підтверджується відміткою на зворотному боці останнього аркушу вказаної ухвали.

З касаційною скаргою особа, що її подала, повторно звернулась лише 20.12.2016, тобто більше ніж через два місяці з моменту надіслання учасникам судового процесу примірників ухвали суду касаційної інстанції, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому надійшла касаційна скарга, копія якого та оригінал приєднані до матеріалів справи.

Звернувшись вдруге із касаційною скаргою на постанову господарського суду апеляційної інстанції скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження та вказує на, те що разом із вперше поданою касаційною скаргою до Вищого господарського суду одночасно було направлено крім вказаної довіреності оригінал іншої довіреності, а саме - № 163-16 від 01.08.2016.

Разом з тим, як вбачається із приєднаної до матеріалів справи копії вперше поданої касаційної скарги та копії доданої до неї довіреності, до неї було додано лише одна довіреність на одному аркуші на представника Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" № 126-16 від 13.04.2016, а докази щодо додання до вперше поданої касаційної скарги довіреності № 163-16 від 01.08.2016 відсутні.

Отже вказані доводи заявника не відповідають дійсності та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою, відповідач вважає що пропущення строку на касаційне оскарження ним допущено з поважних причин. Так, за твердженням Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК", текст ухвали Вищого господарського суду України від 10.10.2016 ним було отримано лише через два місяці з дати її направлення.

При цьому, як на підтвердження своїх доводів до матеріалів касаційної скарги заявник додав копію касаційної скарги, що завірена юрисконсультом Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" з датою 19.12.2016.

Між тим, згідно з даними офіційного інтернет-порталу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за результатами відстеження відправлення, здійсненого Вищим господарським судом України (список №5393) за номером 0101610858881, його було вручено суб'єктом поштового зв'язку адресату, тобто Приватному акціонерному товариству "Украгро НПК", 19.10.2016, що підтверджується приєднаною до справи роздруківкою із офіційного інтернет-порталу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", та копією списку №5393.

Таким чином посилання скаржника на отримання ним копії ухвали через два місяці після її направлення не відповідають дійсності та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, спростовується відомостями підприємства поштового зв'язку, відповідно до яких відправлення вручено адресату 19.10.2016.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Відтак можливість поновлення строку не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щодо вчинення відповідних процесуальних дій, та виходячи із того, що повторно, після повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2016 Приватне акціонерне товариство "Украгро НПК" звернулось із касаційною скаргою лише 20.12.2016, тобто більше ніж через два місяці після її повернення та через два місяці після її отримання, а поважних причин, які б суд касаційної інстанції міг оцінити та визнати поважними, у клопотанні не наведено і судом касаційної інстанції не встановлено, доводи, які викладені заявником як на підставу для відновлення пропущеного строку не відповідають дійсності та спростовується приєднаними до справи документами, вдруге подана касаційна скарга поза межами розумного строку не може бути прийнята до розгляду, оскільки правові підстави для відновлення такого строку, відсутні.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Зважаючи на викладене, підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, відсутні.

Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі №914/474/16 Господарського суду Полтавської області відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

Л.І. Рогач