№ 64976044, 22.02.2017, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2017 року № 826/18093/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ті.Груп"

про

стягнення заборгованості

Луцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Волинській області (далі по тексту - позивач, Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ті.Груп" в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 522 457,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою податку на додану вартість на суму податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень та самостійно поданих податкових декларацій.

Оскільки в добровільному порядку сума податкового боргу відповідачем не сплачена, Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області просить стягнути зазначений податковий борг з рахунків відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/18093/15.

Ухвалою суду від 19 серпня 2016 року справу призначено до судового розгляду. Викликано у судове засідання представника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві для вирішення питання про залучення до участі у справі.

У судові засідання 03.10.2016 року, 24.10.2016 року, 29.11.2016 року представники сторін та ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не з'явилися.

Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

ТОВ "Сі.Ті.Груп" (ЄДРПОУ 37642691) є суб'єктом підприємницької діяльності, та взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 11.04.2011 року за номером: 77314. Станом на час розгляду справи товариство перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку, також включене до категорії платників окремих податків в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області .

Зареєстроване місцезнаходження суб'єкта господарювання - юридичної особи ТОВ "Сі.Ті.Груп" є: м. Київ, вул. Московська, буд. 15.

Згідно матеріалів справи за ТОВ "Сі.Ті.Груп" (ЄДРПОУ 37642691) обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 525 295,13 грн., яка виникла:

з податку на додану вартість на суму 241 182,72 грн.

з податку на прибуток на суму 281 274,58 грн.

єдиного соціального внеску в сумі 2 837,83 грн.

Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх компетенції, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах ДПС за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцем знаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому розділом VII Порядку №1588.

Пунктом 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податковим кодексом України.

Порядок погашення податкового боргу платників податків визначено главою 9 ПК України.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 ст.88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 ст. 89 передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 91 п. 91.1. ПК України, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, від 10.10.2013, № 578, податковий керуючий - посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що з вимогами про стягнення податкового боргу, що виник на підставі рішень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС та самостійно поданими податковими деклараціями платником податку до цього ж органу, звернувся податковий орган за неосновним місцем обліку відповідача.

Суд зауважує про відсутність можливості у податкових органів за неосновним місцем обліку позивача здійснювати стягнення податкового боргу підприємства відповідно до глави 9 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163, 128, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій