Court ruling № 64972640, 24.02.2017, Prymorskyi District Court of Zaporizhzhia Oblast

Копія

Справа № 326/211/17 р.

Провадження № 2/326/132/2017

УХВАЛА

24 лютого 2017 року Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного сумісного майна подружжя. Свої вимоги мотивує тим, що 21.05.2011 між ним та відповідачем було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис № 29. 08.04.2016; рішенням Приморського районного суду шлюб між ними розірвано. Але фактичне припинення їх шлюбних стосунків сталося раніше, ніж було постановлено рішення суду про розірвання шлюбу. Так в серпні 2015 року він вирішив поїхати на заробітки в іншу країну, але відповідач проти цього заперечувала, оскільки не бажала залишатись одна з їх донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На цьому ґрунті у них виник конфлікт, і вони вирішили розірвати шлюб. Він запропонував своїй дружині, щоб вона подала позов про розірвання шлюбу, але коли в листопаді 2015 року він повернувся в Україну, то дізнався, що вона позов не подала. Однак він після повернення не мешкав з нею жодного дня, тому що вважав що їх шлюб припинено.

До постановлення судового рішення про розірвання шлюбу їх родина набула наступне майно: житловий будинок за адресою: вул.Лесі Українки, 83/23 в м.Бердянську та незакінчений будівництвом житловий будинок за адресою: м.Приморськ, вул.Лісна,72. Перший будинок знаходиться в спільній частковій власності у нього та його колишньої дружини, а недобудований будинок по вул.Лісна,72 в м.Приморську побудовано ними на земельній ділянці, яка належить його колишній дружині на підставі договору купівлі-продажу. Право власності на земельну ділянку по вул.Лісній,72 в м.Приморську його колишня дружина набула до шлюбу, але вони разом будували житловий будинок на цій земельній ділянці, особисто він приймав участь у будівництві зазначеного будинку власною працею та спільними коштами подружжя. Остаточну вартість набутого за час шлюбу майна він визначити не може, оскільки незакінчений будівництвом житловий будинок потребує експертної оцінки.

Враховуючи, що об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок за адресою: вул. Лісна,72 в м.Приморську збудований за час його шлюбу з відповідачкою за спільні кошти подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя; будівництво його закінчено й він фактично може експлуатуватись за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача, що він позбавлений можливості здійснити вказані дії, які перешкоджають йому реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу зазначеного майна, вважає за необхідне звернутись до суду з відповідним позовом.

Просить: 1) визнати спільною сумісною власністю подружжя майно придбане за час шлюбу між ним та Пановою ОСОБА_4: незакінчений будівництвом житловий будинок, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Приморськ, вул.Лісна,72; 2) припинити право спільної сумісної власності подружжя, виділивши йому в рахунок його частки ? частку майна, яке знаходиться в спільній сумісній власності подружжя та визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Приморськ, вул.Лісна,72; 3) стягнути з ОСОБА_2 на його користь підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

Статтею 119 ЦПК України передбачена форма і зміст позовної заяви, а саме, відповідно до пунктів 2,4,5,6,7 частини 1 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити імя (найменування) відповідача, ціну позову щодо вимог майнового характеру, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

На порушення вимог цієї статті у позові при викладенні позову та обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивачем не зазначено:

- чим підтверджується факт існування вказаного незакінченого будівництвом спірного житлового будинку, час його будівництва; факт будівництва цього будинку позивачем разом з відповідачкою власною працею та спільними коштами;

- про ступінь готовності спірного будинку; чи технічно можливо довести до кінця будівництво сторонами, чим підтверджується це та те, що будинок фактично може експлуатуватися;

- що стало причиною не прийняття будинку в експлуатацію; що заважало позивачу та відповідачці здати будинок в експлуатацію, коли вони перебували у шлюбі в 2016 році;

- в чому складається вина відповідачки у неприйнятті будинку в експлуатацію, оформленні права власності на будинок, чим її вина підтверджується;

- яку суму підтверджених судових витрат (судового збору та витрат на правову допомогу) позивач просить стягнути, з чого саме вони складаються, з якого розрубку він виходить.

Також, у позовних вимогах позивач одночасно просить одним рішенням суду визнати спільною сумісною власністю подружжя майно придбане за час шлюбу між ним та ОСОБА_5: незакінчений будівництвом житловий будинок за адресою: Запорізька область, м.Приморськ, вул.Лісна,72 і тут же просить припинити це право спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, у позові позивачем не зазначена ціна позову.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 640 грн. та не більше 8000 грн.

В квитанціях про оплату судового збору необхідно вказати: на рахунок 31212206700276, ЄДРПОУ -37917236, код ЄДРПОУ суду 37306836, МФО 813015, отримувач коштів УДКСУ у Приморському районі - 22030001.

Всупереч вимогам чинного законодавства позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Відповідно до ч.1,2 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків (ч.1). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119,120 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.2).

Тому позовну заяву необхідно залишити без руху, позивачу надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без руху.

Роз`яснити позивачу, що йому необхідно усунути вказані недоліки протягом трьох діб з дня її отримання та розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_6

Копія вірна: суддя Т.В. Стріжакова

24.02.2017