Court ruling № 64951868, 23.02.2017, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24347/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представників позивача Кулик Н. Р., Гордіюк І. І., представника відповідача Демченка С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро вин» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2015 року № 0000524030, № 0000534030, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Бюро Вин» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2015 року № 0000524030, № 0000534030.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бюро Вин» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті акцизного податку за період з 01.03.2015 року по 30.06.2015 року.

За результатами перевірки 10.08.2015 р. відповідачем складено акт № 870/28-10-40-60/34817341, яким встановлено несвоєчасну сплату акцизного податку з імпортованої лікеро-горілчаної продукції з 01.03.2015 р. по 30.06.2015 р. та порушення підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 р. № 0000524030, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку у розмірі 69555, 26 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000534030, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку у розмірі 107653, 38 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481-95 ВР та Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 222.2.1. ст. 222.1. Податкового кодексу України визначено, що податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Згідно пункту 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно положень п. 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

У відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 4 МК України митні платежі складаються з: мита; акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згвдно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем ввезено підакцизні товари на митну територію України згідно митних декларацій (а. с. 124 - 139 Т. 1).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на пункт 57.1 ст. 57 ПК України, що є загальним в порівнянні з пунктом 222.2 ст. 222 ПК України, та жодним чином не обґрунтовує пріоритетність його застосування.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро вин» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2015 року № 0000524030, № 0000534030 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 23.02.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.