Court ruling № 64944005, 24.02.2017, Orikhiv District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 323/349/17

2-з/323/3/17

У Х В А Л А

"24" лютого 2017 р.

Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Мінаєв Михайло Миколайович, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

31.01.2017 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 24911,53 грн.

Одночасно також надійшла заява ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення його позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 309,2 кв. м за адресою Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, 61-а, та квартиру загальною площею 64,3 кв. м. житловою площею 40,3 кв. м за адресою Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрове, вул. Садова, б. 24, кв. 16.

Провадження у справі відкрите 23.02.2017 року після надходження до суду відповіді на запит про зареєстроване місце проживання відповідача.

Розглянувши доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобовязання за кредитним договором від 30.05.2012 року.

З огляду на це, заявник посилається на те, що існує висока вірогідність того, що відповідач у справі може провести відчуження належного йому майна з метою утруднення та унеможливлення рішення суду у разі задоволення його позовних вимог. На це вказує те, що відповідач від позасудового врегулювання спору ухиляється, на контакти не йде.

На підтвердження належності вказаного у заяві майна відповідачу позивач надав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта за № 69571431 від 03.10.2016 року.

Згідно цієї довідки, ОСОБА_1 дійсно на праві приватної власності одноосібно належить наступне нерухоме майно: нежитлова будівля загальною площею 309,2 кв. м за адресою Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, 61-а, загальною вартістю 104715,00 грн.

Крім того відповідачу належить ? частка жилого приміщення, розташованого за адресою Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрове, вул. Садова, б. 24, кв. 16, загальною вартістю 101086,01 грн.

Оцінюючи доводи позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Необхідною умовою застосування забезпечення позову є встановлення того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів заяви вбачається, що заборгованість відповідача, про яку стверджує позивач, складає 24911,53 грн., що значно менше сукупної вартості належного відповідачу нерухомого майна.

Суд погоджується з доводами заявника щодо того, що наявність боргу на таку значну суму може спонукати відповідача до вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання відповідного судового рішення, а тому існує реальний ризик того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, суд виходить з того, що спосіб та обсяг забезпечення позову мають бути співрозмірними позовним вимогам і не створювати для відповідача надмірних перешкод у реалізації його повноважень власника на належне йому майно. Тому суд не вбачає підстав для накладення арешту на належне відповідачу жиле приміщення, обмежившись арештом нежилої будівлі, вартість якої буде явно достатньою для забезпечення виконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості у разі, якщо відповідач ухилиться або з обєктивних причин не зможе виконати таке рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч. 7 ст.153 ЦПК України, у разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний номер 14360570) про забезпечення його позову до ОСОБА_1 (Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Шевченка, б. 83, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлову будівлю загальною площею 309,2 кв. м за адресою Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, 61-а, загальною вартістю 104715,00 грн. (реєстраційний номер майна 24274768).

В задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовити.

Строк предявлення ухвали до виконання три роки.

Допустити негайне виконання ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, що не зупиняє її виконання. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,- протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_2