№ 649317, 15.05.2007, Kharkiv Commercial Court of Appeal

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2007 р. Справа № 7073/3-32

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Гудкової І.В.

за участю представників сторін:

стягувач - Мозговий В.І.

боржник - Мельник С.О.

ВДВС у Сахновщинському та Кегичівському районах

Харківської області - не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1508Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.07 р. за скаргою ПСП "Агрофірма "Прогрес", с. Лиговка Харківської області на дії ДВС у Сахновщинському та Кегичівському районах Харківської області по справі № 7073/3-32

за позовом ТОВ фірма "Емо", м. Харків

до ПСП "Агрофірма "Прогрес", с. Лиговка

про стягнення 3698,00 грн.

встановила:

Рішенням арбітражного суду Харківської області від 03.07.2000 р. по справі № 7073/3-32 з КСП «Прогрес»на користь ТОВ фірми „ЕМО" стягнуто 968,00 грн. річних, 3143 грн. індексу інфляції, 51 грн. держмита та 69 грн. судових витрат.

Ухвалою арбітражного суду Харківської області від 16.10.2000 р. змінено КСП «Прогрес»правонаступником ПСП «Агрофірма «Прогрес»та змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду від 03.07.2000 р.: звернено стягнення на майно ПСП «Агрофірма «Прогрес»в межах суми 4232 грн., про що було видано відповідний наказ.

04.12.2006 р. до господарського суду Харківської області в порядку ст. 121-2 ГПК України звернувся відповідач (боржник) - ПСП „Прогрес" зі скаргою на дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби в Сахновщинському та Кегичівському районах Харківської області, в якій просив винести ухвалу про визнання неправомірними дії Державної виконавчої служби по арешту грошових коштів боржника в сумі 4232,00 грн., виконавчого збору в сумі 423,20 грн., бездіяльності Виконавчої служби про розгляд скарги боржника від 16.08.2006 р. і закінчення виконавчого провадження, посилаючись на те, що 23.05.2003 р. з розрахункового рахунку божника державна виконавча служба зняла грошові кошти в розмірі 3566,98 грн., та постановою від 20.10.2006 р. неправомірно накладено арешт на грошові кошти боржника в сумі 4232,00 грн. Скаржник також вказує на те, що він звернувся за скаргою до Державної виконавчої служби на дії державного виконавця Лаврова В.В. та вона не була розглянута в установлений законом термін та не була винесена постанова про задоволення чи відмову в задоволенні скарги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2007 р. по справі № 7073/3-32 (суддя –Мамалуй О.О.) в задоволенні скарги відмовлено, з посиланням на безпідставність та необґрунтованість вимог, викладених в скарзі та скасування постанови від 20.10.2006 р. начальником ДВС.

Боржник з ухвалою господарського суду не погоджується, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені в скарзі і признати неправомірними дії ДВС у Сахновщинському та Кегичівському районах Харківської області про арешт грошових коштів боржника в сумі 4232,00 грн., бездіяльність по розгляду скарги від 16.08.2006 р., оскільки вона необґрунтована, не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального права.

ДВС у Сахновщинському та Кегичівському районах Харківської області в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Стягувач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників стягувача та боржника, встановила:

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10-ти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує ДВС здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд, розглянувши скаргу на дії (бездіяльність) ДВС, в якої боржник просив визнати неправомірними дії по арешту та бездіяльність при розгляді скарги, правомірно відмовив в її задоволенні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження –це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень.

Як свідчать матеріали справи, 20.10.06 р. державним виконавцем на підставі ст. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на розрахунковому рахунку ПСП АФ „Прогрес” Сахновщинського району.

Тобто дії, які оскаржуються, пов’язані з прийняттям постанови про арешт коштів боржника, але боржник не просив суд скасувати або визнати недійсною постанову про накладення арешту на кошти.

Згідно ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений державним виконавцем, якому він підпорядкований, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії.

29.11.06 р. начальником ДВС у Сахновщинському та Кегичівському районах Харківської області відповідно до ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” в ході здійснення контролю за правильністю та законністю виконавчого провадження була скасована постанова від 20.10.06 р. про арешт коштів боржника, з посиланням на те, що залишок непогашеної заборгованості за боржником, ПСП АФ „Прогрес” Сахновщинського району, станом на 20.10.06 р. не відповідає зазначеній сумі 143330,44 грн. накладеного арешту.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому провадженні на дії/бездіяльність/ державного виконавця може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду.

Отже, діючим законодавством не передбачений розгляд скарг на дії начальником ДВС і судом одночасно та визнання дій неправомірними. Постанова про арешт коштів, з якою не погоджується боржник, скасована постановою від 29.11.2006р. начальника ДВС.

Таким чином, порушення, на які посилався боржник у скарзі на дії державного виконавця, були усунені до звернення боржника зі скаргою до суду, зазначені вище закони не передбачають визнання дій неправомірними, в зв’язку з чим господарський суд обґрунтовано відмовив у її задоволенні.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що посилання боржника на те, що ТОВ фірма „ЕМО" не знаходиться в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій безпідставне та необґрунтовано, так як згідно довідки головного управління статистики у Харківській області № 2484/12-07, ТОВ фірма „ЕМО" станом на 05.03.2007 р. числиться в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 30512150 як юридична особа

Господарський суд обґрунтовано відмовив у визнанні бездіяльності ДВС, так як скаржником не доведено, що скарга до Державної виконавчої служби на дії державного виконавця Лаврова В.В. не була розглянута в установлений законом термін, так як в матеріалах справи міститься відповідь № 9268/03-70 від 04.09.2006 р. на скаргу від 16.08.2006 р..

З огляду на вказане, висновки викладені в ухвалі господарського суду відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви боржника не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст.121 -2 ГПК України , ст.ст. 101 –106 ГПК України

постановила:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2007 р. по справі № 7073/3-32 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя

Судді