Decision № 6492349, 19.10.2009, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 2-1594/2009 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі – Козачук О.С.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ВАТ «Райфайзен Банк Аваль») до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості в якому (з врахуванням уточнень) вказувало, що 23 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0076/82/0011020, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти на споживчі потреби в сумі 16 000 гривень строком на 72 місяці, а остання зобов’язалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 29,5% річних від суми залишку заборгованості.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є право позивача вимагати сплату неустойки та дострокового повернення всієї суми кредиту.

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконувала не належним чином, в зв’язку з чим станом на 03 липня 2009 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 18 626,56 грн., в тому числі:

- непогашена сума кредиту – 14 645,66 грн.;

- заборгованість за простроченими платежами за кредитом та процентами – 2 248,97 грн.;

- пеня за порушення умов договору – 1731,93 грн.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що ОСОБА_2 порушила істотні умови договору, позивач просив про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, а також всіх сплачених ним судових витрат.

Представник позивача – ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, судом належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 23 липня 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклало в письмовій формі з ОСОБА_2 кредитний договір № 014/0076/82/0011020, в якому сторони узгодили всі його умови (а.с. 12-17).

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк зобов’язався видати, а в подальшому - видав позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 16 000 грн. на строк до 23 липня 2014 року (включно).

Зі своєї сторони позичальник зобов’язалася щомісячно частинами повертати отриманий кредит відповідно до узгодженого сторонами графіку та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 29,5 % річних.

Згідно договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобов’язань позичальником є сплата нею банку пені в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та право вимоги позивача дострокового виконання позичальником грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов’язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в Законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

В зв’язку з цим станом на 03 липня 2009 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 18 626,56 грн., в тому числі:

- непогашена сума кредиту – 14 645,66 грн.;

- заборгованість за простроченими платежами за кредитом та процентами – 2 248,97 грн.;

- пеня за порушення умов договору – 1731,93 грн., що на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлагає стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Водночас з положень ч. 2 ст. 651 ЦК України вбачається можливість дострокового розірвання судом договору на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки матеріали справи вказують на те, що позичальник порушила істотні умови договору щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати ці кошти в позасудовому порядку (реальна шкода) та використовувати їх для подальшої господарської діяльності (упущена вигода), тому кредитний договір підлягає розірванню.

В силу ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 30 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а також 186,26 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості – задовольнити повністю.

Розірвати кредитний договір № 014/0076/82/0011020, укладений 23 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0076/82/0011020 від 23 липня 2008 року , що утворилася станом на 03 липня 2009 року в сумі 18 626 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 56 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (транз/рахунок 29090312 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 24779442), а також 216 (двісті шістнадцять) гривень 26 копійок судових витрат, перерахувавши кошти на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/ О.В. Вуїв

Згідно з оригіналом: суддя: