Decision № 6486677, 27.10.2009, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Справа № 2-2862/2009

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня   2009 року                                             м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Політайко Я.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про розірвання договору та стягнення  боргу за договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ „Електрет-2” про розірвання договору та стягнення  боргу за договором, в якому вказала, що  11 січня 2009 року між нею та відповідачем було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0009412, відповідно до якого позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 10 520 гривень.

Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 12 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень, а саме 11 числа кожного місяця по 280 грн., починаючи з 11.02.2009 року  по 11.10.2009 року включно, остання виплата у сумі 8280  гривень  11.10.2009 року.

За вказаним графіком відповідач  здійснив виплату  у розмірі 280 гривень тільки за 11.02.2009 року  та не повернув у передбачені договором строки останні суми.

Позивач просить розірвати договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0009412, стягнути суми заборгованості у розмірі 10240 гривень, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі наполягаючи на підставах, викладених у  позовній заяві,  і просить позов задовольнити.

Представник відповідача з позовом згоден,  не заперечує проти розірвання договору та  стягнення  заборгованості у судовому порядку.

 Заслухавши пояснення позивача, представника  відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2009  року між  ОСОБА_2  та ТОВ «Електрет -2» було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0009412.

Відповідно до вказаного договору позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 10 520  гривень, що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру № 9423 від 11.01.2009 року.  

Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 12 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень, а саме 11 числа кожного місяця по 280 грн., починаючи з 11.02.2009 року  по 11.10.2009 року включно, остання виплата у сумі 8280  гривень  11.10.2009 року.

За вказаним графіком відповідач  здійснив виплату  у розмірі 280 гривень тільки за 11.02.2009 року  та не повернув у передбачені договором строки останні суми.

Станом на 11.10.2009 року загальна сума заборгованість відповідача перед позивачем  становить 10 240 гривень,  яка підлягаю стягнення з відповідача.

        Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦП України позичальник зобов'язаний повернути  позикодавцеві позику - грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

        У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виповнюватися належним чином відповідно до умов договору.

        Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася».

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Враховуюче викладене суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові витрати, які складаються  з судового збору  та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Керуючись  ст.ст. 23, 629, 1046,1049 ЦК України, ст ст. 10, 11, 209, 212. 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про розірвання договору та стягнення  боргу за договором – задовольнити.

Розірвати договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0009412 укладений  11.01.2009 року між  ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електрет-2” (69005, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, проспект Леніна, буд. №166, офіс №229) №26002319121241 в ЗОФ АКБ СР «Укрсоцбанк», МФО 313010, ЄДРПОУ 32006197) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму боргу за договором позики у розмірі 10 240  гривень, витрати по сплаті  судового збору у розмірі 102 гривень 40 копійок,  витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                 А.В.Воробйов