Decision № 64830163, 14.02.2017, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р.Справа № 922/4421/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", м. Харків про стягнення 53989,31 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 2-60/2017 від 03.01.2017 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 53989,31 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за невиконання умов договорів № 1/1672/13 та № 1/1684/13 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, систематичну несплату вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлових приміщень, розташованих за адресами: м. Харків, пр. Науки (Леніна), 30 та вул. Клочківська, 276-А, відповідачу була нарахована заборгованість у розмірі 53989,31 грн. за період з 01.12.2013 р. по 01.12.2016 р.

Ухвалою суду від 23.12.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2017 р. о 12:30 год.

11.01.2017 р. судом розгляд справи було відкладено на 08.02.2017 р. о 11:20.

08.02.2017 р. судом розгляд справи було відкладено на 14.02.2017 р. о 10:40.

Представник позивача надав заяву від 14.02.2017 р. вх.№ 5066 про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 14.02.2017 р. за вх. № 5062, надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів зазначених у клопотанні, яке судом було задоволено та надані документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання представник відповідача не з'явився. При цьому суд зазначає, що відповідач про розгляд справи у суді був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Між сторонами 30.05.2013 р. укладено договір № 1/1672/13 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Науки (Леніна), 30, та 09.07.2013 р. договір № 1/1684/13 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 276-А.

Згідно умов договорів № 1/1672/13 та № 1/1684/13 позивач, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, приймає на себе обовязок забезпечити, шляхом укладення відповідних договорів з виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, а відповідач зобовязується оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до умов договору № 1/1672/13 щомісячна оплата на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становила 2823,09 грн., з урахуванням додаткової угоди № 1/8168/С до договору від 18.12.2013 р. 1874,07 грн., а з урахуванням додаткової угоди № 1/8191/С до договору від 18.02.2014 р. 1672,91 грн.

Відповідно до умов договору № 1/1684/13 щомісячна оплата на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становила 96,46грн.

У відповідності до пункту 3.2. договорів, споживач зобовязаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п.7.1. договорів, ці договори набирають чинності з 01.01.2013 р., строком на три роки, та діють до моменту зміни однієї із сторін договору (переходу права власності чи користування на нежитлове приміщення, ліквідація субєктів господарювання або управителя).

Пунктом 7.2. договорів було передбачено, що у випадках передбачених пунктом 7.1. договорів, сторона, яка має намір розірвати договір, повинна не пізніше ніж за 15 днів письмово повідомити про такі зміни іншу сторону. При наявності письмового повідомлення про розірвання договору, на підставах визначених у п.7.1. укладення додаткової угоди до договору не потрібно.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним за невиконання умов спірного договору, систематичну та неповну оплату вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення, розташованих за адресами: м. Харків, пр. Науки (Леніна), 30 та вул. Клочківська, 276-А, відповідачу була нарахована заборгованість у розмірі 53989,31 грн. за період з 01.12.2013 р. по 01.12.2016 р.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, оскільки несплата заборгованості ускладнює надання якісних, своєчасних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам, збереження і експлуатацію нежитлового фонду, що ставить під загрозу нормальну життєдіяльність міста.

При цьому суд зазначає, що позивачем були складені акти обстеження вказаних нежитлових приміщень від 29.09.2016 р. та 04.10.2016 р. відповідно до яких було встановлено, що у нежитлових приміщеннях відповідача, розташованих за адресами: м. Харків, пр. Науки, 30 та вул. Клочківська, 276-А ведеться господарська діяльність.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до приписів статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", управитель зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів; контролювати стан забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами, проведення перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів сплати суми заборгованості суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 53989,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 6, 509, 526, 530, 627, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (61166, м. Харків, пр. Науки (Леніна), 30, ідентифікаційний код 00120980) на користь Комунального підприємства Жилкомсервіс (61052, м. Харків, вул. Конторська, 35, ідентифікаційний код 34467793) кошти у розмірі 53989,31 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_2