№ 64801821, 08.02.2017, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р. Справа№ 910/20431/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Мартюк А.І.

Шапрана В.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Черніговцев О.О. за довіреністю від 02.01.2017;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016

у справі № 910/20431/16 (суддя В.В. Сівакова)

за позовом Малого приватного підприємства фірма "Ерідон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

про стягнення 1193878,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" про стягнення 1193878,34 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №910/20431/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на користь Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" 898485грн 76коп збитків від зміни індексу інфляції, 295392грн 58коп - 3% річних, 17908грн 18коп витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 у справі №910/20431/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" у справі №910/20431/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. - головуючий суддя, суддів - Мартюк А.І., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" прийнято до провадження та її розгляд призначено на 08.02.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в інших судових процесах.

З такими доводами, колегія суддів погодитись не може, оскільки згідно зі статтею 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.

Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа, а стаття 77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

У судове засідання 08.02.2017 з'явились представники позивача.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2016 у справі №910/28425/15 задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" 9661137,19грн боргу, 195754,63 грн. - 3% річних, 2918843,38 грн. інфляційних втрат, 182700,00 грн. судового збору. В рішенні зазначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено з моменту постачання і до 02.11.2015.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач досі рішення суду не виконав, в зв'язку з чим за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані у період з 02.11.2015 по 07.11.2016 збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 898485,76грн та 3% річних в сумі 295392,58грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

03.08.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2016 у справі № 910/28425/15 був виданий відповідний наказ.

09.08.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 51890592 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/28425/16 від 03.08.2016.

З інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження ВП № 51890592 не закінчено та рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2016 у справі № 910/28425/15 відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач досі оплату за товар повністю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 898 485,76 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 295392,58 грн. - 3% річних за період з 02.11.2015 по 07.11.2016.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 898485,76 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 295392,58 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

З приводу посилання відповідача про припинення зобов'язань перед Малим приватним підприємством фірмою "Ерідон" внаслідок вчинення відповідачем заяви про зарахування зустрічних вимог № 01/713 від 25.11.2016 слід зазначити наступне.

Як вбачається з заяви про зарахування зустрічних вимог № 01/713 від 25.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" отримало право вимоги до Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" в сумі 9661137,16грн. у зв'язку з укладенням 30.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" та Приватним підприємством "Твоя Земля" договору про відступлення права вимоги (цесії) № 30/01/2015-2, відповідно до умов кого ПП "Твоя Земля" відступило на користь ТОВ "Аграрні системні технології" своє право вимог до МПП фірми "Ерідон", що виникло на підставі договору поставки № Д19012015/01 від 19.01.2015, укладеного між МПП фірма "Ерідон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деас Трейд" та належало ПП "Твоя Земля" на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №23/01/2015-2 від 23.01.2015.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Деас Трейд" зверталось до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про стягнення 39940000 грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № Д04122014/02 від 04.12.2014 та договору поставки № Д19012015/01 від 19.01.2015 товар.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2015 у справі №911/3388/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016, провадження у справі в частині стягнення 0,11 грн. боргу припинено; у задоволенні решти позову відмовлено.

Даними рішеннями встановлено, що Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" не має жодних боргових зобов'язань за договором поставки № Д04122014/02 від 04.12.2014 та договором поставки № Д19012015/01 від 19.01.2015, оскільки здійснило розрахунки за цими договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деас Трейд".

Таким чином, в силу відсутності заборгованості Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" за договором поставки № Д19012015/01 від 19.01.2015, будь-яке відступлення права вимоги за цим договором є не можливим.

Згідно з п. 9 інформаційного листа № 01-06/1837/15 від 20.10.2015 "Про доповнення інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зі змісту статей 512, 514 ЦК України випливає, що законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу відступлених прав. При цьому, якщо на момент переходу права вимоги зобов'язання виконано, угода про заміну кредитора у зобов'язанні не породжує жодних прав та обов'язків (постанова ВСУ від 01.04.2015 у справі № 911/2445/14);

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" не має права проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки не отримало будь-якого права вимоги до Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" за договором поставки № Д19012015/01 від 19.01.2015, у зв'язку із відсутністю заборгованості за цим договором.

Крім того, відповідно до ст. 601 ЦК України припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності зустрічних вимог сторін.

Відповідно до п. 1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Проте, предметом спору у даній справі є стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахування яких передбачене ст. 625 Цивільним кодексом України, а вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", за твердженням останнього, стосуються оплати заборгованості за товар згідно договору поставки № Д19012015/01 від 19.01.2015. Тобто, такі вимоги не є однорідними, оскільки правова природа їх виникнення є різною.

Отже, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" про припинення зобов'язань перед Малим приватним підприємством фірмою "Ерідон" з оплати 898485,76 грн. інфляційних втрат та 295 392,58 грн. - 3% річних, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставними.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 у справі №910/20431/16.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 у справі №910/20431/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 у справі №910/20431/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/20431/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді А.І. Мартюк

В.В. Шапран