Court ruling № 64742298, 07.02.2017, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.02.2017Справа № 910/2333/16

За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА";

про стягнення 2 869 593,00 грн. відрахувань.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Калениченко П.А., керівник, витяг ЄДРЮОФОП № 21723839 від 24.02.2016 р.;

Від відповідача: Курдакова Л. О., представник, довіреність № б/н від 26.07.2016 р.;

Томаров І. Є., представник, довіреність № б/н від 09.03.2016 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 2 869 593,73 грн. відрахувань (відсотків).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 у справі № 910/2333/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що Товариством укладено договір про оплату відрахувань за імпорт обладнання і/або матеріальних носіїв з іншою уповноваженою організацією та врегульовано питання щодо сплати відрахувань (процентів) за попередній період.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 року у справі № 910/2333/16 касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 зі справи № 910/2333/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року № 04-23/2422 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2016 року, справа № 910/2333/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 13.12.2016 року.

У судових засіданнях 13.12.2016 року, 17.01.2017 року, 24.01.2016 року було оголошено перерву у справі.

Відповідно до вказівок Постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р. уданій справі, касаційний суд вказує на необхіднність дослідити фактичні обставини стосовно ввезення Товариством спірного обладнання та матеріальних носіїв і їх відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону і додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 (з урахуванням внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України та періодів ввезення на митну територію України відповідних товарів), спростувавши або підтвердивши наявність у нього відповідних функціональних можливостей.

Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Закон України "Про статус суддів"). Засобом встановлення фактичних даних, що потребують спеціальних знань, як то визначення обсягів поставленої питної води для потреб холодного і гарячого водопостачання та їх стоків розрахунковим способом та частково за даними приладів обліку, виходячи з розділу 5 Господарського процесуального кодексу України, є висновок судового експерта. Так, ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З метою правильного і однакового застосування господарськими судами законодавства, яке регулює призначення судової експертизи, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. пунктом 2 якої передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши правові позиції сторін, суд дійшов висновку, що для всебічного та об'єктивного з'ясування спірних правовідносин у справі № 910/2333/16, а також юридичної оцінки достеменності посилань позивача і відповідача, необхідним є призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 р. у справі № 910/2333/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Як визначено пунктом 1 частини 2 статті 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи вищезазначені обставини, господарський суд вважає за необхідне провадження у даній справі зупинити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 79, 86 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №910/2333/16 до закінчення проведення судової експертизи, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Суддя О.В. Мандриченко