Court ruling № 64679106, 13.02.2017, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.02.2017

Справа № 911/338/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ЖЛК-Україна" звернулось з позовом до Господарського суду Київської області до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до якого прсив суд визнати недійсним та скасувати рішення№ 53 від 01.12.2016 Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/338/17 від 06.02.2017 вищезазначені позовні матеріали Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ст. 86 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2017, справу № 911/338/17 (вхідний номер справи № 2170/17) передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Вивчивши отримані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 56 від 31.01.2017 (вх. № 2170/17 від 10.02.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу (абз. 1 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049 визначені наступні банківські реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва, а саме:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030101

Призначення платежу

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивачем до позовної заяви № 56 від 31.01.2017 додано платіжне доручення № 104 від 30.01.2017, яке фактично містить реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду Київської області. Докази, які б підтверджували сплату судового збору у встановлених порядку та розмір за подання позову до Госодарського суду міста Києва, - до вказаної позовної заяви не додані.

При цьому, як вбачається з позовної заяви № 56 від 31.01.2017, позивач пред'явив позов до відповідача - Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та визначив місцезнаходження останнього за адресою: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, буд. 45.

Судом враховано роз'яснення, наведене у п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", згідно якого якщо судовий збір було сплачено за місцем подання позову (заяви, скарги) до господарського суду, а в подальшому матеріали справи було передано в порядку частини першої статті 17 ГПК до іншого господарського суду, то останній не вправі в зв'язку з цим повертати відповідну заяву чи скаргу з посиланням на відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки після порушення провадження у справі приписи статті 63 ГПК застосовуватись не можуть, а визначальним є сам факт надходження суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Суд відзначає, що в даному випадку матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" надійшли до Господарського суду міста Києва згідно ухвали Господарського суду Київської області № 911/338/17 від 06.02.2017 на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ст. 86 ГПК України та провадження у справі за відповідним позовом Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" не порушено.

В той же час, відповідно до приписів пункту 2.4 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" вказано, що, як передбачено Законом, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9).

Враховуючи наведене, платіжне доручення № 104 від 30.01.2017 (з реквізитами для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду Київської області) не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до абз. 3 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарським судам роз'яснено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

За наведених обставин, позовна заява № 56 від 31.01.2017 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В.Гумега