Court ruling № 64653355, 10.02.2017, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7039/16

У Х В А Л А

10 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення та клопотання представника відповідача (ГУНП в Одеській області) про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку із пропуском строку звернення до суду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Біляївський відділ поліції ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення (висновку), скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позивач просить суд поновити строк для звернення до адміністративного суду щодо вимог про визнання протиправними та скасувати рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1, оскільки після проведення атестації він продовжував виконувати посадові обовязки, час на видання наказу сплив.

Представник ГУНП в Одеській області просить суд залишити позовну заяву без розгляду у звязку із пропуском строків звернення до суду. Представник вказує, що процес атестування ОСОБА_1 (прийняття рішення про атестування, складення тестів, співбесіда з членами комісії тощо) не є предметом спору, у звязку із чим не підлягає доказуванню, оскільки позивачем пропущені строки на оскарження зазначених дій, передбачені приписами ст. 99 КАС України. ОСОБА_1 ще в лютому 2016 р. з'явився для проходження атестації, добровільно зареєструвався в єдиній системі, здав тести, з висновками атестації позивач ознайомився 01.03.2016 року, про що поставив свій підпис та дату в атестаційному листі. В свою чергу, із позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 13.12.2016 року.

Отже, адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду.

Розглянувши клопотання клопотання позивача та представника відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи з рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п.3 ст. 7 КАС України), правила ст. 99 КАС України поширюються і на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 3 ст. 99 КАС України, визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому ч. 4 ст. 99 КАС України визначає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1.

Строк звернення до суду обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналась про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього матеріалів про наявність рішення (висновку) Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону в м. Одесі від 11.03.2016 р. позивач дізнався 24.03.2016 р. отримавши його листом за вхід. № 1273 на адресу начальника відділу Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_1 (позивачу) (а/с. 81).

Отже, строк на оскарження рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області відраховується з 25.03.2017 р.

З адміністративним позовом позивач звернувся 13.12.2016 року.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обовязку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обовязковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Вказана правова позиція висловлена ВСУ у справі № 6-2469цс16.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обовязкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та повязані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням сукупності викладених обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача і залишити адміністративний позов без розгляду, у звязку з пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо скасування рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1.

При цьому, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про задоволення адміністративного позову без розгляду в частині скасування наказу та поновленні на посаді, оскільки спірний наказприйнято 15.11.2016 р., а позивач звернувся до суду 13.12.2016 р., тобто в межах місячного строку (ст. 99 КАС України).

Керуючись ст. ст. 99, 100, 133, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Біляївський відділ поліції ГУНП в Одеській області в частині позовних вимог щодо скасування рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

В іншій частині відмовити.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Суддя Потоцька Н.В.