Court ruling № 64590433, 08.02.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 лютого 2017 року Справа № 914/1997/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів,

на рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2016

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2016

зі справи № 914/1997/16

за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Адміністрація), м. Львів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець), м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівська міська рада, м. Львів,

про звільнення елементу благоустрою, шляхом демонтажу тимчасової споруди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.10.2016 у справі № 914/1997/16, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, позов Адміністрації до Підприємця задоволено повністю.

30.12.2016 (згідно вхідного штампу на касаційній скарзі Львівського апеляційного господарського суду) Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 28.12.2016 б/н, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 914/1997/16, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додано доказів сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК України).

Таку ж правову позицію викладено і в пункті 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями).

До касаційної скарги Підприємця не додано доказів надіслання її копій Адміністрації та Львівській міській раді (позивачу та третій особі у справі), а також матеріали скарги не містять й відміток про їх безпосереднє вручення (копій касаційної скарги) зазначеним учасникам судового процесу, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 вищезазначеного закону (в редакції на момент звернення Адміністрації з позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення попередніх інстанцій у даній справі, яка розглядалася за позовом, поданим в липні 2016 року, що містить вимогу немайнового характеру, Підприємець мав сплатити судовий збір з касаційної скарги у розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 1 653,60 грн. (1 378,00 грн. х 120 % = 1 653,60 грн.), чого скаржником зроблено не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись пунктами 3, 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 914/1997/16 повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко