Справа № 639/368/17
Провадження 2/639/879/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Єрмоленко В.Б.,
при секретарі Слюсаревій О.В.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія з управління активами «Фенікс-Капітал», ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю « Агрофірма «Діброва» , Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Ворота», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки № 08-144, посвідченого 29.05.2008 р., - недійсним.
Разов з позовною заявою представник позивача надав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири № 117, в будинку № 119, що знаходиться по вул. Полтавський Шлях у м. Харкові. А також просив заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо вищезазначеної квартири.
Дослідивши заяву та матеріали позову, суд приходить до висновку,що заява представника позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Представник позивача у заяві про забезпечення позову зазначив, що існує реальна загроза відчуження відповідачем нерухомого майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи, що в провадженні суду перебуває справа про визнання недійсним договору іпотеки, суд приходить до висновку про доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: на квартиру АДРЕСА_1.
Оголосити заборону відчуження квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2.
Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо квартири АДРЕСА_3.
Ухвала підлягає негайному виконанню органами або субєктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.
Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову негайно після виконання ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання її копії.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя
The court decision No. 64580310, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 07.02.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 639/368/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: