№ 64558141, 02.02.2017, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 лютого 2017 р. Справа № 802/2280/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Островерх Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Вінницької ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ "Райффайзен Банк Аваль" фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. відповідачем складено акт №1688/1701/НОМЕР_1 від 25.06.2015 року. На підставі акту було прийняте податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 06.08.15 року №0051091701 в якому зазначено про порушення п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 13166,31 грн. За основним платежем збільшено грошове зобов'язання на 10533,05 грн. та штрафних санкцій 2633,26 грн.

На думку позивача, прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про отримання ним додаткового блага від АТ "Райффайзен Банк Аваль" є помилковим, оскільки вона не отримувала жодних доходів як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з 01.01.2013 р. по 01.12.2013 р. Крім того, нарахування боржнику пені відповідно до умов договору та її подальше анулювання за самостійним рішенням кредитора не є доходом в розумінні вимог податкового закону, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ "Райффайзен Банк Аваль" фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки складено акт №1688/1701/НОМЕР_1 від 25.06.2015 року , яким зроблено висновки про порушення позивачем вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10533,05 грн. (а.с. 10-12).

На підставі акту було прийняте податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 06.08.15 року №0051091701 в якому зазначено про порушення ст.177 п. 177.4 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 13166,31 грн. За основним платежем збільшено грошове зобов'язання на 10533,05 грн. та штрафних санкцій 2633,26 грн. (а.с. 7).

Вищезазначене рішення податкового органу є предметом спору у цій адміністративній справі. Надаючи йому правову оцінку, суд виходить з таких мотивів.

Як встановлено судом при дослідженні письмових доказів, позивач перебував у договірних взаємовідносинах з АТ "Райффайзен Банк Аваль" та у 2013 році на думку Вінницької ОДПІ отримав дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 63308,50 грн.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що 08 лютого 2013 року між ОСОБА_3 та АТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №013/035-38/30706 від 22 вересня 2005 року (а.с. 18-19).

Відповідно до умов договору, позивачу повідомлено про анулювання суми боргових зобов'язань по сплаті суми кредиту - 1827,26 грн., відсотків нарахованих за користування кредитом - 4791,62 грн. та пені по кредиту - 56689,62 грн.

Відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення, взято до уваги відповідь міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників, якою повідомлено, що згідно відповіді АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 07.04.2015 року №04-2-0/651 на лист МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09.12.2014 року щодо надання інформації про суми нарахованих і виплачених доходів за ознакою « 126», Банком здійснено анулювання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_3 за Договором кредиту, при цьому, 08 лютого 2013 року між Банком та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №013/035-38/30706 від 22 вересня 2005 року та відображено дохід даної фізичної особи у податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) за такою операцією у 2013 році у вигляді додаткового блага.

Відповідно до абз. «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, боржник має самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Перевіряючи такі висновки контролюючого органу суд зазначає, що згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Відповідно до п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи, тобто доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу положень абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Змістовний правовий аналіз наведених норм податкового закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок із самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, укладення відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

З'ясовуючи наявність вищезазначених умов в разі анулювання (прощення) банком кредитної заборгованості, суд зважає на таке.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV цього Кодексу).

Водночас згідно з п. 3.3 Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 49 від 21.01.2014 року, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відтак прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником цієї суми.

Тому відсотки за користування кредитом та пеня, нараховані банком відповідно до умов кредитного договору та в подальшому анульовані (прощені) ним, не можуть вважатися доходом платника податків в розумінні вимог податкового законодавства, який підлягає оподаткуванню на підставі абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Вказаний висновок додатково підтверджується тим, що в силу вимог п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, який набрав чинності з 07.05.2015 року, сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються.

Таким чином, законодавець фактично усунув існуючі розбіжності у трактуванні поняття доходу як додаткового блага та визначив, що сума пені, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відтак, суд зазначає, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню відповідно підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Дана правова позиція узгоджується з висновками ВАСУ по справам №№ К/800/68108/14, К/800/63035/14, К/800/26570/15, К/800/53784/15.

Тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем грошових зобов'язань є помилковими та не відповідають вимогам закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено іншого.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ форми "Р" від 06.08.15 року №0051091701, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню у повній мірі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 0051091701 від 06.08.2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 522 (п'ятсот двадцять дві гривні) грн. (судовий збір що був сплачений згідно квитанції №9 від 22.12.2016 року) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна