Decision № 6454563, 12.10.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.09р. Справа № 6/356-09 За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "ЕЛІН", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Лікоіл - Сервіс", м. Дніпропетровськ про стягнення 34 484, 92 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Заславець С.О., довіреність № 05/02 від 05.01.2009р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Приватного виробничо-комерційного підприємства "ЕЛІН", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до Приватного підприємства "Компанія "Укрлікнафта", м. Дніпропетровськ –яке є правонаступником Приватного підприємства "Лікоіл - Сервіс", м. Дніпропетровськ -далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 29048,45 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу нафтопродуктів-далі по тексту-товару №02/02-01 від 02.02.2007р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 ЦК України - 4484,94 грн. інфляційних та 3% річних у сумі - 951,53 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 344,85 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було тричі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 10.08.2009р. від 20.08.2009р. та від 03.09.2009р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач отримавши ухвали двічі не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

20.08.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 03.09.2009р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав.

03.09.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.10.2009р. для надання відповідачем відзиву на позов та документів в обґрунтування своїх заперечень.

06.10.2009р. на підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №02/02-01, в порушення п.2.2 умов якого, тобто без отримання 100% від відповідача, позивач на підставі довіреності відповідача серії НБЕ № 240705-05 від 26.07.2008р. по видатковій накладній № ЭЛ0701-013 від 01.07.2008р. на суму 31432,50 грн. разом з рахунком-фактурою на оплату № ЭЛ0626 від 26.06.2008р. на суму 31432,50 грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 31432,50 грн., який відповідач отримав без зауважень, але оплатив частково у сумі 2384,05 грн. у зв’язку з чим позивач 24.04.2009р. за № 207 звернувся до відповідача з претензією-вимогою, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, про сплату боргу за отриманий товар у сумі 29048,45 грн., у семиденний термін з дня отримання претензії, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог, актом звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом 01.09.2008р. та не заперечується відповідачем у судовому засіданні 03.09.2009р.

Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача за № 207 від 24.04.2009р. залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 29048,45 грн. заборгованості за умовами договору купівлі-продажу нафтопродуктів-далі по тексту-товару №02/02-01 від 02.02.2007р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 ЦК України - 4484,94 грн. інфляційних та 3% річних у сумі - 951,53 грн. починаючи з липня 2008 року по червень 2009 року.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 344,85 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 29048,45 грн., повністю підтверджується довіреністю та видатковою накладною про отримання відповідачем від позивача товару на оспорювану суму, банківськими виписками про часткову оплату відповідачем отриманого товару, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, актом звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом 01.09.2008р. та по суті не заперечується відповідачем, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 29048,45 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі ст.625 ЦК України - 4484,94 грн. інфляційних та 3% річних у сумі - 951,53 грн., починаючи з липня 2008 року по червень 2009 року, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 319,53 грн. інфляційних та 72,62 грн. 3% річних, оскільки позивач починає рахувати інфляційні та річні з липня 2008 року, тоді як згідно претензії позивача від 24.045.2009р., порушення відповідачем строку оплати отриманого товару при нарахуванні інфляційних та 3% річних, слід починати з червня 2009 року.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 344,85 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Укрлікнафта" (49074, м. Дніпропетровськ, проспект газети "Правда", буд. 115, кв. 64, код ЄДРПОУ 34231119, р/р 26003806171 в Філії ВАТ "МТБ" м. Дніпропетровська, МФО 307297) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "ЕЛІН" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 5, код ЄДРПОУ 20207522, р/р 2600830330801 в АКБ "Кредит-Дніпро", МФО 305749) 29048,45 грн. (двадцять дев`ять тисяч нуль сорок вісім гривень 45 коп.) - основного боргу, 319,53 грн. (триста дев’ятнадцять гривень 53 коп.) - інфляційних, 72,62 грн. (сімдесят дві гривень 62 коп.) -3% річних, 294,40 грн. (двісті дев`яносто чотири гривень 40 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко Рішення підписано 08.10.2009р.