Decision № 64506521, 01.02.2017, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017 Справа № 904/10884/16За позовом Національної ОСОБА_1 України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд"

про стягнення заборгованості у розмірі 548 199,11грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 436 371,46 грн. боргу з орендної плати, 13 604,95 грн. 3 % річних, 58 148,33 грн. індексу інфляції, 40 074,36 грн. пені, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

30.01.17р. від Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, до суду повернулося поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №4909404960949.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.05р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" (Орендар), за участі Відповідача, укладено Договір №12/02-1585-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, з метою ефективного використання державного майна Орендодавець передає, а Орендар (Відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме майно приміщення в будинку військової кафедри (далі Майно), площею 366,40 м 2 , розміщене за адресою: 49000. м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 38а, на другому поверсі трьохповерхового будинку, приміщення, будівлі/, що знаходиться на балансі Національної металургійної академії України (Балансоутримувач, Позивач), вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 503 582 грн.

Майно передається в оренду під офіс (з організації монтажних робіт) без здійснення торгівельної діяльності.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна (п.2.1. Договору).

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю згідно незалежної оцінки проведеної станом на 14.01.05р. (п.2.3. Договору).

Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 07 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарчої діяльності Орендаря (п.3.4. Договору).

Договір діє з 01.05.05р. до 01.04.06р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження Балансоутримувач, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі (п.10.1. Договору).

20.06.07р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Відповідачем укладено Додаткову угоду, в якій сторони погодили викласти п. 3.1, .3.3. Договору в наступній редакції:

3.1. Орендна плата у розмірі 10 854,90 грн. /базова за грудень 2006р./без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня 2007р., розрахована за "Метоликою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 із змінами та доповненнями до неї.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.

3.3. Орендна плата перераховується таким чином:

- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 5 427,45 грн.

- 50 % - балансоутримувачу у розмірі 5 427,45 грн. (п.3.3. Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.6. Договору).

За даними Позивача, Відповідач не сплачував Позивачеві орендну плату в строки та в порядку, передбаченому умовами Договору, у звязку з чим, з урахуванням уточнень Позивача, у Відповідача утворився борг у розмірі 436 371,46 грн. за період прострочення: грудень 2014р. березень 2016р., липень вересень 2016р.

З посиланням на п.3.6. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 40 074,36 грн. пені за період з 21.11.15р. по 15.11.16р. та, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3 % річних 13 604,95 грн. за період з 21.01.15р. по 15.11.16р. та індекс інфляції - 58 148,33 грн. за період з лютого 2015р. по жовтень 2016р. Нарахування проводилися за кожним рахунком окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч.3 ст.285 ГК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, розрахунки Позивача в частині нарахування основного боргу 436 371,46 грн.

За перерахунком суду 3 % річних з простроченого боргу становить 13 595,85 грн., пеня 39 772,92 грн., індекс інфляції перевищує той, що розрахував Позивач, тому суд приймає розрахунок індексу інфляції Позивача

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 436 371,46 грн. - основного боргу, 13 595,85 грн. - 3 % річних, 58 148,33 грн. - індексу інфляції, 39 772,92 грн. - пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд", 49000, м.Дніпро, вул. Курсантська, 7, (код 30627944) на користь Національної металургійної академії України, 49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 4 (код 02070766) 436 371,46 грн. основного боргу, 13 595,85 грн. 3 % річних, 58 148,33 грн. - індексу інфляції, 39 772,92 грн. пені, 8 242,61 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено ____