№ 64455993, 31.01.2017, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/30/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2016 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3Ю.) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2016 р. № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 1 грн., № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 17000 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки на момент винесення наказу ГУ ДФС у Херсонській області "Про проведення фактичних перевірок" № 395 у контролюючого органу не було жодних підстав, передбачених законодавством, для включення ФОП ОСОБА_3 до переліку суб'єктів, які підлягають відпрацюванню. Крім того, позивач не здійснює господарської діяльності у торгівельному наметі на площі перед ККЗ "Ювілейний" у м.Херсоні, вул.Перекопська, при проведенні перевірки у якому посадовими особами відповідача встановлено порушення, відображені у акті від 16.09.2016 р. Зазначає, що представниками відповідача в порушення вимог п.80.2, 80.4 ст.80, п.81.1 ст.81 ПК України не було вручено наказ про проведення перевірки, не пред'явлено направлення на перевірку та службові посвідчення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав. Також зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу того, що ФОП ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність у торгівельному наметі, який перевірявся.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки фактична перевірки проведена з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а штрафні санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень застосовані до ФОП ОСОБА_3 правомірно, так як за результатами фактичної перевірки встановлено порушення вимог п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.09.2016 р. на підставі наказу від 06.09.2016 р. № 395, направлень на проведення перевірки від 16.09.2016 р. №№ 1212, 1213, головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_4, ОСОБА_5 проведено фактичну перевірку торгівельного намету, який розташований за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, площе перед ККЗ "Ювілейний", за результатами якої складено акт № 353/21/22/РРО/НОМЕР_3.

Під час перевірки встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - проведення розрахункової операції без застосування РРО (проведено розрахункову операцію з придбання алкогольного напою); ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - роздрібна торгівля алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії.

На підставі акту фактичної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.10.2016 р. № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 1 грн., № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 17000 грн.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Положеннями п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій. ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Особливості проведення фактичної перевірки визначено ст.80 ПК України.

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Зі змісту п.80.2 ст.80 ПК України слідує, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно наказу ГУ ДФС у Херсонській від 06.09.2016 р. № 395 "Про проведення фактичних перевірок" підставою для проведення фактичної перевірки позивача зазначено пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. При цьому наказом визначено, що перевірка здійснюється з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів на території Херсонської області.

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка здійснюється у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З огляду на пп.191.1.14, 191.1.16-191.1.20 п.191.1 ст.191 ПК України контролюючі органи виконують функції, зокрема, здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Таким чином, підставою для проведення перевірки позивача стало виконання функцій покладених на контролюючий орган в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому посилання позивача на відсутність підстав для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 є необґрунтованими.

Приписами п.80.4 ст.80 ПК України передбачено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу даних правових норм слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення.

З наданих представником відповідача переліку платників податків, які підлягають відпрацюванню, шляхом проведення фактичних перевірок, який є невід'ємною частиною наказу від 06.09.2016 р. № 395 "Про проведення фактичних перевірок", направлень на фактичну перевірку від 16.09.2016 р. №№ 1212, 1213 слідує, що відповідачем визначено проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 без зазначення адреси об'єкта, перевірка якого буде проводитися.

З акту фактичної перевірки слідує, що 16.09.2016 р. проведена перевірка торгівельного намету, який розташований за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, площе перед ККЗ "Ювілейний". При цьому акт не містить жодних даних стосовно особи, яка проводила розрахункову операцію з продажу алкогольних напоїв.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ФОП ОСОБА_3 не здійснює господарської діяльності перед ККЗ "Ювілейний".

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце проживання ФОП ОСОБА_3 - АДРЕСА_1.

З викладеного вбачається, що ФОП ОСОБА_3, як особа, стосовно якої було призначено фактичну перевірку, взагалі не знав про її проведення, оскільки ні йому, ні уповноваженій особі позивача не було пред'явлено направлень на перевірку, наказу про призначення перевірки, службових посвідчень.

Вказане свідчить про порушення відповідачем встановленого п.81.1 ст.81 ПК України порядку проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3

Відповідно до положень п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.110.1 ст.110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності є вчинення конкретним платником податків податкового правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту фактичної перевірки від 16.09.2016 р. № 353/21/22/РРО/НОМЕР_3. Порушення вимог п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", які зафіксовано у акті фактичної перевірки, встановлено під час перевірки, яка проводилася у торгівельному наметі, який розташований за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, площа перед ККЗ "Ювілейний".

Позивач заперечує факт здійснення господарської діяльності у вказаному торгівельному наметі.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом ухвалами від 05.01.2017 р., від 25.01.2017 р. було зобов'язано відповідача надати докази здійснення ФОП ОСОБА_3 господарської діяльності у торгівельному наметі, що розташований за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, площа перед КК "Ювілейний".

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що такі докази відсутні.

Положеннями ч.1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приписами ч.4 ст.71 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В порушення вказаних вимог відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що у торгівельному наметі, який розташований за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, площа перед ККЗ "Ювілейний" здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, хоча саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.10.2016 р. №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_3 судовий збір у сумі 551,20 грн. підлягає стягненню з ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань шляхом безспірного списання.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 11.10.2016 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3) судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 лютого 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.5