Дата документу 01.02.2017
ЄУ № 420/2404/16-ц
Провадження №2/420/119/17
УХВАЛА
про відстрочення сплати судового збору
01 лютого 2017 року смт. Новопсков
Луганської області
Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Потапенко Р.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останньої на свою користь борг за договором іпотеки від 24.06.2010 з додатковою угодою від 02.08.2012 у розмірі 163060,00 грн.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі або звільнити від його сплати при зверненні до суду, оскільки він перебуває у скрутному матеріальному становищі, на даний момент не працює, не має жодних джерел доходу, а також ліквідного майна, реалізація якого могла б поліпшити його матеріальний стан.
Згідно ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 29 своєї Постанови від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи те, що позивач не працює згідно запису в трудовій книжці та довідки про доходи, перебуває на обліку як особа, тимчасово переміщена з районів проведення антитерористичної операції, про що свідчить довідка від 16.09.2015 №917009110, тому знаходиться в тяжкому матеріальному становищі та не має змоги сплатити суму судового збору, суд вважає за необхідне відстрочити йому сплату судового збору.
Керуючись ст. 79 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суддя
У Х В А Л И В:
Відстрочити ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
The court decision No. 64452690, Aidar District Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Novopskov District Court of Luhansk Oblast) was adopted on 01.02.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 420/2404/16-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: